Decision № 23705779, 19.04.2012, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.12 Справа№ 5015/7571/11

За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» м. Київ

До відповідача 1 Публічне акціонерне товариство «Західенерго» м. Львів

До відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Цемекс», Львівська обл., м. Кам'янка-Бузька

Про стягнення 19285,00 грн.

Судя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 106-НЮ від 17.01.2012 року

від відповідача ОСОБА_3 - довіреність 82-4209 від 19.12.2011 року

від відповідача 2 не з'явились

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» м. Київ до ПАТ «Західенерго» м. Львів про стягнення 19285,00 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у попередніх ухвалах суду.

Представник Позивача підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити.

Представник Відповідача проти заявлених вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов, та з додаткових пояснень, які надавались під час розгляджу спору.

Представник Відповідача 2 в попередніх судових засіданнях надав суду пояснення по суті заявлених вимог, проти позову заперечує.

Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Судом встановлено:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»надавало послуги з перевезення вантажів Публічному акціонерному товариству «Західенерго»(Відповідач) в особі структурного підрозділу Бурштинської теплової електростанції.

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»виконало свої зобов'язання згідно договору перевезення належним чином та в установлений строк.

Позивач у позовній заяві посилається на той факт, що 11.06.2011р. по прибуттю вагону № 93573855 на станцію Бровари Південно-Західної залізниці зі станції Бурштин Львівської залізниці за відправкою № 35875459 було виявлено невідповідність назви та поштової адреси одержувача, зазначених у перевізних документах. В накладній № 35875459 в гр. «Одержувач»зазначено - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестметал», код -1981, його поштова адреса - 49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 9. Вищезазначений одержувач на станції Бровари відсутній. Код 1981 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Єврокомплект Україна». Відповідно до «Договору № 6409775 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 15.04.2011р.»фактичною адресою ТОВ «Єврокомплект Україна»є - 49035, м. Дніпропетровськ, вул. Водіїв, 20А, кв.1.

У позовній заяві зазначено, що при внесенні інформації до відповідних граф вищезазначеної накладної вантажовідправником - Публічним акціонерним товариством «Західенерго»в особі структурного підрозділу Бурштинська теплова електростанція була неправильно зазначена назва та поштова адреса одержувача вантажу. На дане порушення станцією Бровари складений акт загальної форми від 11.06.2011р. № 1039 та направлене телеграфне повідомлення на станцію Бурштин від 11.06.2011р. № 7.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд відмовляє в задоволені позовних вимог з наступного:

Відповідно до п. п. 1.1, 1.3 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084 (Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну; усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Згідно з п. п. 2.1 п. 2 Правил «Вантажовідправник»при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - одержувача вантажу, його код та адресу.

Відповідно до п. п. 5.5 п. 5 Правил, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, згідно зі ст. 118 Статуту.

Відповідно до п. 3.15 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. за № 04-5/601 із змінами і доповненнями, внесеними рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 18 листопада 2003р. за № 04-5/1429, у застосуванні ст. 118 Статуту залізниць України слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Ст. 122 Статуту передбачена відповідальність вантажовідправника:

- за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 115 Статуту залізниць України. Ст. 118 Статуту визначає штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Тобто, ст. 122 Статуту визначена сама відповідальність відправника, а ст. 118 Статуту - її фактична грошова вартість. На підставі вищезазначеного обов'язок заповнення відомостей у залізничній накладній покладений на вантажовідправника, і відповідальність за неправильно зазначені відомості покладена теж на вантажовідправника.

Судом встановлено, що спір виник через порушення вантажовідправником - Публічним акціонерним товариством «Західенерго»в особі структурного підрозділу Бурштинська теплова електростанція, так як останнім, на думку Позивача, неправильно зазначена назва та поштова адреса одержувача вантажу. На дане порушення станцією Бровари складений акт загальної форми від 11.06.2011р. № 1039 та направлене телеграфне повідомлення на станцію Бурштин від 11.06.2011р. № 7.

В ході судового розгляду спору встановлено, що між ВАТ «Західенерго»(Відповідач-1/Постачальник) та ТзОВ «ЦЕМЕКС»(Відповідач-2/Покупець) 26.12.2007 року укладено договір поставки № Р-01/2008. Предметом цього договору є зола суха (попіл), що є продуктом згоряння технологічного палива на Бурштинській ТЕС (Вантажовідправника), яка є структурним підрозділом Постачальника.

П. 2.4 передбачено, що відвантаження Товару здійснюється відповідно до поданих Покупцем заявок.

Адресу, зазначену у накладній №35875459 було зазначено Відповідачем 1 згідно заявки товариства Відповідача 2 № 0406-3 від 04.06.2011 року та відповідно до відомостей наданих Бурштинській ТЕС ТзОВ «ЦЕМЕКС»- за наступними реквізитами: «ТзОВ «Укрпромінвестметал», код вантажоодержувача 1981, адреса: 49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна,9, станція одержувача -Бровари Південно-Західної залізниці, код станції -323306. В графі «Заяви та відмітки відправника»залізничної накладної вказати: У власність ТзОВ «Єврокомплектукраїні», по дорученню ТзОВ «Укрпромінвестметал».

Відповідно до ст. 23 Статуту відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності, або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній

З врахуванням викладеного, суд не може погодитись із твердженнями Позивача про те , що Відповідач 1 неправильно зазначив назву та адресу одержувача в залізничній накладній № 35875459. Надавши оцінку спірній накладній, судом встановлено, що Відправник зазначив реквізити Одержувача та заповнив п. 4 накладної відповідно до вказівок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕМЕКС». Іншої адреси Одержувача товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕМЕКС» Відповідачу 1 не надавало, відтак іншої інформації щодо Одержувача у Бурштинської ТЕС не було.

Окрім наведеного, суд зазначає, що ст. 921 ЦК України передбачає відповідальність за порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що такі порушення були вчинені саме зі сторони Відповідача 1.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З врахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 12,33,34,43,49,82-84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Довга О.І.