№ 23673776, 22.03.2012, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 березня 2012 року № 2а-289/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс»про стягнення штрафних санкцій в розмірі 17 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (надалі -Позивач) до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс»(надалі -Відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 17 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за Відповідачем обліковується борг, який виник внаслідок порушення ним норм чинного законодавства. В обґрунтування своєї позиції зазначав, що Відповідачем у добровільному порядку заборгованість не сплачується. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не прибув, свого представника не скерував, був належним чином повідомлений про час, місце і дату судового процесу, проте своєї позиції щодо заявленого позову не виклав. Враховуючи вищевикладене, справу розглянуто за наявними у ній доказами.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, 122, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, про те, що позов підлягає задоволенню, з огляду про наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 № 157 визначено, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон) до фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач набув статусу фінансової установи шляхом внесення до Державного реєстру фінансових установ, який ведеться Держфінпослуг, та є суб'єктом нагляду Позивача.

Статтею 39 Закону передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Статтею 40 Закону визначено види заходів впливу, що застосовує уповноважений орган за порушення законодавства, що регулює діяльність з надання фінансових послуг.

Серед них, в пункті 3 частини 1 статті 40 Закону визначено штраф, як один із заходів впливу, що передбачений статтями 41 і 42 Закону.

Порядок застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу за порушення вимог законодавства про фінансові послуги, в тому числі штрафів, визначено в Положенні про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 р. № 125, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2003 р. за № 1115/8436 (далі по тексту - Положення). Відповідно до Положення факти порушення законодавства про фінансові послуги виявляються посадовими особами Держфінпослуг при здійсненні нагляду за діяльністю установ.

Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України було проведено перевірку діяльності Відповідача. За результатами перевірки було складено акт від 10.10.2011 № 847/42/6 (далі по тексту - Акт).

Як вбачається із матеріалів справи, 11.10.2011р. представником Відповідача було отримано нарочним копію акту про порушення та повідомлення про розгляд справи із супровідним листом від 11.10.2011 (вих.№ 12495/42-8).

За порушення Відповідачем вимог Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»Дерфінпослуг було застосовано захід впливу у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00грн., накладеного постановою про застосування штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 19.10.2011 № СК-421/11-1059 (далі по тексту - Постанова). Відповідно до резолютивної частини постанови Відповідача було зобов'язано повідомити Позивача до 30.11.2011 про сплату штрафу та надати копії підтверджуючих документів.

19.10.2011 Відповідачу було надіслано листа (вих. №12795/42-8) щодо виконання вимог Постанови (що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.10.2011).

Проте, на момент пред'явлення цього позову документів, які б підтверджували виконання Постанови, до Позивача не надходило, отже, сума штрафу у розмірі 17 000,00грн. не була перерахована до Державного бюджету України.

При цьому, судом встановлено, що Відповідачем, дії Позивача щодо застосування до нього заходів впливу у вигляді постанови про штраф не оскаржувалась.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІнтерТрансПоліс" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 13-Є, код ЄДРПОУ- 31451838) до Державного бюджету України штраф у сумі 17 000,00грн. (Сімнадцять тисяч гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур