Decision № 236629, 25.10.2006, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2006 р.

Справа № 27/286-06-8749

За позовом закритого акціонерного товариства «Херсоноблпаливо»

ддо відповідачів 1) державного підприємства Одеської залізниці

2) державного підприємства «Свердловантрацит»

Про стягнення 183,96 грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача:

Головко Д.В., довіреність № 01/06 від 01.06.2006 року

Від відповідачів:

1) Кірічек С.В., довіреність № 424 від 15.09.2005 року

2) не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів –183,96 грн.

Позивач наполягає на своїх позовних вимогах.

У судовому засіданні від 02.10.2006 року ДП Одеська залізниця надала відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в стягненні вартості нестачі та судових витрат з наступних підстав:

- відповідно до записів у залізничної накладної № 52694989 від 13.07.2006 року навантаження вантажу проводилось на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, їм же була визначена і маса вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Згідно ст. 32 Статуту залізниць України, п. 5,6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Для забезпечення схоронності вантажу на його поверхню може наноситись захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу, що зроблено відправником не було.

- вагон прибув на станцію призначення в технічно справному стані, що підтверджується комерційним актом № АЯ 586476*/61 від 15.07.2006 року.

- відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

11.10.2006 року за вх. № 22220 ДП «Свердловантрацит»надав до господарського суду відзив на позов. в якому просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог щодо ДП «Свердловантрацит», з підстав, що вказані у відзиві.

Відповідач (ДП «Свердловантрацит»), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі «Свердловантрацит» за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників позивача та відповідача, суд, встановив.

Відповідно до Договору № 60 від «04»січня 2006 року, укладеного між ЗАТ «Херсоноблпаливо»та ПП «Дніпроенергія», відправник вантажу (ДП «Свердловантрацит») відпустив зі станції відправлення «Червона Могила Дон.»в адресу позивача вугілля марки АМ у вагоні № 60006756 за залізничною накладною № 52694989 в обсязі 65000 кг.

Ціна однієї тонни вугілля марки АМ становить 438 грн. за одну тонну вугілля з урахуванням ПДВ.

За поставку вугілля (зокрема у вказаному вагоні) ЗАТ «Херсоноблпаливо»здійснило платіж на поточний рахунок ПП «Дніпроенергія»у розмірі 31317,60 грн. відповідно до платіжного доручення № 2522 від «19»серпня 2006 року.

При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 60006756 встановлена нестача вугілля в обсязі 0,420 кг. (з урахуванням природної втрати) на суму –183,96 грн.

Нестача вугілля підтверджується:

- комерційним актом серії № АЯ 586476*/61 від 15.07.2006 року, у якому зазначено, що «навантаження у вагоні 60006756 нижче бортів 10-15 см, над 7-м люком нижче бортів 50-60 см, над першим люком ухил в сторону дверей довжиною 120-130 см, на ширину вагону, глибиною 100-120 см. Люка та двері щільно зачинені. На момент перевезення четі вантажу не було. Вантажовідправником не виконані вимоги параграфу 9 розділу ІІ ТУ. Вагон прибув в технічному відношенні справний.»

- Актом загальної форми № 1340 від 14.07.2006 року.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

Відповідно до пункту 6 «Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу»затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за № 796/5987, з подальшими змінами та доповненнями, - у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості вантажу на його поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Як зазначено в комерційному акті серії АЯ 586476*/61 від 15.07.2006 року, - «навантаження у вагоні 60006756 нижче бортів 10-15 см, над 7-м люком нижче бортів 50-60 см, над першим люком ухил в сторону дверей довжиною 120-130 см, на ширину вагону, глибиною 100-120 см. Люка та двері щільно зачинені. На момент перевезення четі вантажу не було. Вантажовідправником не виконані вимоги параграфу 9 розділу ІІ ТУ. Вагон прибув в технічному відношенні справний.»

Враховуючи те, що відправник не вжив заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, а саме поверхня вантажу не розрівнювалась та не ущільнялась (за Актом АЯ 586476*/61 від 15.07.2006 року - вантаж не ущільнений, не застосовані захисні засоби про видування та розпилення вантажу, вантажовідправником не виконані вимоги параграфу 9 розділу ІІ ТУ), а залізниця не перевірила правильність даних, зазначених відправником у накладній та не забезпечила схоронність переданого відправником до перевезення вантажу, про що свідчать поглиблення у вагоні № 60006756-, про що вже було сказано вище - відповідальність за недостачу вугілля яка має місце при перевезенні вагоном № 60006756 покладається в рівних долях з врахуванням природних витрат на вантажовідправника, тобто на ДП «Свердловантрацит»та на перевізника - Одеську залізницю.

Відповідач (ДП «Свердловантрацит»), своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду.

Повідомлення належним чином ДП «Свердловантрацит»про час і місце розгляду справи підтверджується телеграмою вх. № 597 від 02.10.2006 року, повідомленнями про вручення поштового відправлення № 174502.

Тобто відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи, але своїм правом прийняти участь в її розгляді не скористався. Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

Станом на 19.07.2006 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв’язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку відповідача у судове засідання.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовольнити повністю.

2.

Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в ОФАБ «Експрес-банк», МФО 328801 на користь закритого акціонерного товариства «Херсоноблпаливо» (73000, м. Херсон, вул. Декабристів, 28), код ЄДРПОУ 01883094, р/р 26004047270301 в ХФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 352372 –91,98 грн. основного боргу, 51 грн. держмита та 59 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3.

Стягнути з ДП «Свердловантрацит»(94800, Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1), код ЄДРПОУ 32355669, р/р 26005301220740 в відділені ПІБ м. Свердловськ, МФО 304472 на користь закритого акціонерного товариства «Херсоноблпаливо»(73000, м. Херсон, вул. Декабристів, 28), код ЄДРПОУ 01883094, р/р 26004047270301 в ХФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 352372 –91,98 грн. основного боргу, 51 грн. держмита та 59 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

Накази видати у порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя Семенюк Г.В.