Decision № 2366260, 03.09.2008, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 50/98

03.09.08

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АС Ресурс"

до Міністерства оборони України

про стягнення 20 120,61 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача Гуща В.О.(дов. від 05.12.2007)

Від відповідача Гомон О.О.(дов. від 27.12.2007)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 5 747,66 грн. та збитків від інфляції у розмірі 14 372,95 грн. через прострочення виконанням грошового зобов’язання по договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби(за кошти державного бюджету України) від 27.05.2004 № 229/8/4/04/121.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.07.2008 порушено провадження у справі №50/98 та призначено до розгляду на 23.07.2008.

23.07.2008 в судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача, надали свої пояснення по суті справи та додаткові докази.

Представник відповідача подав клопотання про відкладення слухання справи для надання додаткових доказів. Представник позивача не заперечує проти клопотання відповідача. Слухання справи було відкладено на 06.08.2008.

06.08.2008 в судовому засідання з'явилися представники позивача та відповідача, надали пояснення по справі та подали додаткові докази. В судовому засіданні була оголошена перерва на 22.08.2008 для подання додаткових доказів по справі.

22.08.2008 в судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача та надали пояснення по суті справи.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні повністю.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Судом була оголошена перерва в судовому засіданні на 03.09.2008 для оголошення повного тексту рішення по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2004 між підприємством «Харківський регіональний центр соціальної і трудової адаптації»Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України»(виконавець по договору) та Міністерством оборони України (відповідач, замовник по договору) було укладено договір № 229/8/4/04/121 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України).

Відповідно до умов п. 1.1. договору виконавець зобов'язувався поставити для потреб Міністерства оборони України речове майно згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання та оплату продукції згідно положень цього договору.

В порушення умов зазначеного договору Міністерство оборони України несвоєчасно виконало свої зобов'язання щодо оплати продукції, поставленої для державних потреб у зв’язку з чим позивач поніс матеріальні втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Відповідно до вимог п. 4.5. договору розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 45 банківських днів з дати її належної передачі одержувачу замовника.

Позивачем виставлено рахунки на оплату поставленої продукції (рахунок від 30.08.2004 № СФ-0000006; рахунок від 31.08.2004 № СФ-0000007; рахунок від 28.09.2004 № СФ-0000008; рахунок від 29.09.2004 № СФ-0000009; рахунок від 30.09.2004 № СФ-0000010; рахунок від 29.10.2004 № СФ-0000012; рахунок від 30.10.2004 № СФ-0000013; рахунок від 22.11.2004 № СФ-0000015, рахунок від 29.11.2004 № СФ-000017 ; рахунок від 30.11.2004 № СФ-0000018), проте відповідачем оплату здійснено лише частково, Міністерство оборони України перерахувало на рахунок позивача 400 000 грн.

Факт порушення взятих на себе зобов’язань за договором підтверджується рішенням господарського суду м. Києва від 25.08.2005 № 44/357, згідно якого судом були повністю задоволені позовні вимоги підприємства «Харківський регіональний центр соціальної і трудової адаптації»Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України»до Міністерства оборони України та стягнуто з останнього 276 402,80 грн. основного боргу у зв’язку з простроченням ним строків оплати поставленої продукції.

Вказане рішення вступило в законну силу у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч.2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, а тому встановлені рішенням № 44/357 факти не підлягають повторному встановленню.

15.11.2007 між підприємством «Харківський регіональний центр соціальної і трудової адаптації»та товариством з обмеженою відповідальністю «АС Ресурс»було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії).

Відповідно до п. 1.1 договору підприємством «Харківський регіональний центр соціальної і трудової адаптації»було передано товариству з обмеженою відповідальністю «АС Ресурс»(позивач) належне йому право вимоги згідно з договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів № 229/8/4/04/121 укладеного між ним та Міністерством оборони України 27.05.2004 (далі основний договір), а ТОВ «АС Ресурс»прийняло право вимоги, що належало підприємству «Харківський регіональний центр соціальної і трудової адаптації»за основним договором в частині права стягнення з боржника штрафних санкцій, інфляційних збитків, відсотків річних та збитків заподіяних підприємству «Харківський регіональний центр соціальної і трудової адаптації»внаслідок неналежного виконання боржником умов основного договору.

Таким чином, право стягнення в судовому порядку з Міністерства оборони України інфляційних збитків та відсотків річних за неналежне виконання зобов'язань по договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів від 27.04.2004 № 229/8/4/04/121 перейшло до ТОВ «АС Ресурс».

Відповідач в своїх запереченнях на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на таке:

Відповідно до умов укладеного договору (пункт 4.5), розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 45 банківських днів, за умови надходження бюджетних коштів на рахунки Міністерства оборони України за відповідним кодом видатків.

Таким чином, у договорі сторонами була передбачена обставина щодо оплати продукції у разі надходження бюджетних коштів, отже, постачальник за договором був повідомлений про можливість несвоєчасного фінансування відповідача.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України, особа що порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено законом або договором.

У зв’язку з наведеним відповідач зазначив, що оскільки в укладеному договорі було передбачено несвоєчасне фінансування відповідача і як наслідок оплата поставленої продукції після надходження коштів, підстав для стягнення інфляційних витрат та 3% річних немає.

Однак, суд дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників сторін, дійшов до висновку про таке:

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з роз'ясненнями Вищого господарського суду України, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних є способами захисту його майнового інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є за своєю суттю санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання, а тому на них не може поширювати свою дію ст. 614 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання і неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня, (лист ВСУ від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 5 747,66 грн. та суми інфляційних збитків в розмірі 14 372,95 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (пр.-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168; р/р 35219016003192 в ОПЕРУ ДКУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 00034022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АС Ресурс" (вул. Мельникова, 81, м. Київ, 04050; р/р 2600615074 в ВАТ «СЕБ Банк»м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 33106708) 14 372 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят дві) грн. 95 коп. інфляційних збитків, 5 747 (п’ять тисяч сімсот сорок сім) грн. 66 коп. 3-х відсотків річних, державне мито в сумі 201 (двісті одна) грн. 21 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Головатюк Л.Д.