Court ruling № 23618265, 02.04.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2012 року м. Київ К-12450/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009

у справі №7/958/07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2008 позов ВАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві №00008040/0 від 12.12.2007.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 постанову Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2008 скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань повноти нарахування та сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб за період з 01.07.2005 по 30.09.2006, за результатами якої складено акт №964/40/00952114 від 05.12.2007.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги п.13.1, 13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.2, 3 ст.11 Конвенції між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (ратифікованої Україною 12.07.1996 №331/96) при виконанні кредитних договорів від 27.10.2003 №KL-75/2003 та від 15.12.2005 № KL-97/2005 з нерезидентом A/S «TRASTA KOMERCBANKA»Латвійська Республіка.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №00008040/0 від 12.07.2007, яким нараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 300687,33 грн., у т.ч. основний платіж 100229,11 грн. та штрафні (фінансові) санкції 200458,22 грн.

Відповідно до п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Пунктом 13.2 ст.13 цього закону передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Нормами міжнародного права, а саме Конвенції між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і на майно, ратифікованої Законом України від 12.07.1996 №331/96-ВР, а саме пунктами 1 та 2 ст. 11 визначено, що проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів. При цьому механізм усунення подвійного оподаткування передбачено ст. 24 цієї Конвенції.

Випадки, коли проценти, які виникають у Договірній Державі, повинні звільнятися від оподаткування в цій Державі, передбачено п. 3 ст. 11 вказаної Конвенції. Зокрема це стосується процентів, якщо вони одержуються і дійсно належать уряду другої Договірної Держави, включаючи його політико-адміністративні підрозділи і місцеві органи влади, Центральний банк або будь-яку фінансову установу, що повністю належить цьому уряду, або проценти, які одержуються за позиками, що гарантуються цим урядом.

Таким чином, правильними є висновки суду апеляційної інстанції, що проценти, сплачені позивачем за кредитними договорами від 27.10.2003 №KL-75/2003 та від 15.12.2005 № KL-97/2005 A/S «TRASTA KOMERCBANKA» резиденту Латвійської Республіки, можуть оподатковуватись в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку та інших особливостей оподаткування за цими угодами. Положення ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу, оскільки таке тлумачення, не відповідає дійсному змісту вказаних міжнародних угод та суті податку наведеному в ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування».

Доводи касаційної скарги, що за нормами міжнародних угод, сплачені позивачем Банку проценти за користування кредитом були оподатковані в Латвійській Республіці, що підтверджується довідкою про сплату Банком на території Латвійської Республіки податку на прибуток, правильності висновків суду апеляційної інстанції про порушення позивачем вимог п.13.1, 13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не спростовують.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції, з мотивів викладених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко