Court ruling № 23602113, 19.04.2012, Sumy Regional Court of Appeal

Справа №2-41 Головуючий у суді у 1 інстанції - КуцНомер провадження 22-ц/1890/989/12 Суддя-доповідач - Таран Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Таран С. А.,

суддів - Рибалки В. Г., Хвостика С. Г.,

за участю секретаря - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвали Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2012 року та від 06 березня 2012 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по кредитному договору,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2012 р. (до якої ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 06 березня 2012 р. внесені виправлення) забезпечено позов ПАТ «ПроКредитБанк» (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 «а», ідентифікаційний номер 21677333, МФО 320984, рахунок № 290920012980 у АТ «ПроКредитБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору шляхом накладення заборони на відчуження належних ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) транспортних засобів:

транспортного засобу марки ЗАЗ-DAEWOO, тип - легковий седан-В, модель Ланос TF 699 Р, рік випуску - 2008, колір сірий, кузов (шасі, рама) № НОМЕР_9, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_10 від 25 квітня 2008 р.;

транспортного засобу марки ЗАЗ-DAEWOO, тип - легковий седан, модель T13110, рік випуску - 2006, колір сіній, кузов (шасі, рама) № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 від 16 березня 2007 р.;

транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, тип - легковий комбі, модель Golf2 1.6D, рік випуску - 1986, колір сірий, кузов (шасі, рама) НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_4, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_8 від 03 липня 2003 р.

Виконання ухвали про забезпечення позову покладено на ВДВС Сумського РУЮ та УДАІ в Сумській області з надісланням копії.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить зазначену ухвалу суду скасувати і постановити нову про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову ПАТ АБ «ПроКредитБанк». Вказує на відсутність доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Зазначає про забезпечення зобов'язань перед банком іпотекою. Вважає, що вказаною ухвалою зачіпаються права ОСОБА_2, якому транспортні засоби, на які накладено заборону відчуження, належать на праві спільної сумісної власності відповідно до вимог ст. 60 СК України.

Заслухавши представника апелянта , дослідивши матеріали справи та перевіривши ухвалу суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, в провадженні Сумського районного суду Сумської області знаходиться цивільна справа за позовом ПАТ «ПроКредитБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 948 078, 28грн.

Одночасно ПАТ «ПроКредитБанк» подало заяву, в якій просило вжити заходи забезпечення даного позову шляхом заборони проводити відчуження всього належного ОСОБА_1 рухомого та нерухомого майна в межах заявленого позову та обмеження права виїзду за межі України, яку ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2012 р. було частково задоволено - накладено заборону на відчуження на належні відповідачу транспортні засоби.

Правильно встановивши вказані обставини на підставі належним чином досліджених і оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову в даній справі згідно з вимогами ст. 151 ЦПК України.

Виходячи зі змісту ст.ст. 152-154 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Посилання апелянта на те, що відсутні докази, які підтверджують необхідність забезпечення позову та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, є безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - ОСОБА_1 є поручителем за грошовими зобов'язаннями ОСОБА_2 згідно Рамкової угоди № 1048 від 25 серпня 2005 р. про кредитування. Заборгованість відповідача, як солідарного боржника, за кредитними договорами, укладеними згідно з вищезазначеною рамковою угодою, складає 948078,28 грн. Термін прострочення зобов'язань за відповідними кредитними договорами понад три роки. У зв'язку з існуванням простроченої заборгованості 24 січня 2011 р. відповідачу були направлені вимоги про повне погашення заборгованості, однак виконані в добровільному порядку не були.

Враховуючи, що дана справа по суті ще не розглянута, зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перед ПАТ «ПроКредитБанк» на час розгляду справи згідно з умовами кредитного договору не виконуються та має місце досить великий розмір заборгованості, невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком суттєве порушення майнових інтересів позивача.

Застосований судом першої інстанції вид забезпечення позову в даній справі, на думку колегії суддів, передбачений ст. 152 ЦПК України, є співмірним із заявленими позовними вимогами, які в подальшому можуть бути доповнені, та не порушує прав інших осіб, в тому числі ОСОБА_2, оскільки саме він є боржником за кредитними договорами та здійснює порушення кредитної дисципліни.

Колегією суддів також враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її зміни чи скасування колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст.312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвали Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2012 року та від 06 березня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -