Decision № 23554321, 12.04.2012, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2012 р. Справа № 5016/393/2012(6/29)

Миколаїв

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Заграва», 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9.

Відповідач : Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2а.

Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача:

1) Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, 0453, м. Київ, вул. Артема, 73.

2) Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, АДРЕСА_2.

Третя особа на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «КІВІТ»54050, м. Миколаїв, вул. Металургів, 32, кв. 10

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Суддя Ткаченко О.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : ОСОБА_2, довіреність № 1 від 25.05.11 р.

Від відповідача : ОСОБА_3, від 01.03.11, ;

Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача:

1) Від Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України: не з»явився

2) Від Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 не з»явився

Третя особа на стороні позивача: не з»явився

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач відзив на позов надав, свого представника у судове засідання направив, проти позову заперечує.

1 третя особа про час і місце проведення судового засідання з розгляду спору була повідомлена у встановленому ГПК України порядку, проте у судове засідання свого представника не направила, позов не заперечила.

2 третя особа про час і місце проведення судового засідання з розгляду спору була повідомлена у встановленому ГПК України порядку, проте у судове засідання свого представника не направила, позов не заперечила.

Третя особа на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КІВІТ»про час і місце проведення судового засідання з розгляду спору була повідомлена у встановленому ГПК України порядку, проте у судове засідання свого представника не направила, позов не заперечила.

Розглянувши надані докази, заслухавши представників сторін господарський суд -

встановив:

30.10.2009 року між закритим акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк»правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»(надалі відповідач) та ТОВ «КІВІТ»(надалі третя особа 3), було укладено кредитний договір 7.6-88. Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ТОВ «Заграва»(надалі -позивач) та відповідачем 30.10.2009 року було укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 Миколаївського міського нотаріального округу за реєстровим № 9723, предметом якого виступало нерухоме майно, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1

Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 (надалі третя особа 2) 27.12.2011 року вчинив виконавчий напис № 6701 на іпотечному договорі, який передбачає звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності позивачу

Позивач просить визнати вище наведений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом порушені вимоги ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п. 284 Інструкції та пп. "б" ч. 2 п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабміну України від 29.06.99 р. N 1172, згідно з якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Позивач зазначає, що відповідач не надав нотаріусу належних доказів безспірності заборгованості. Крім того нотаріус ігнорував факт наявності спору між відповідачем та ТОВ «КІВІТ»щодо визнання кредитного договору недійсним. Крім того позивач зазначає, що відповідно до вимог ч 3 ст. 13-1 Закону України „Про нотаріат" нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом. При вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус діяв у порушення вимог ч. ч. 1, 3 ст. 13-1 Закону України „Про нотаріат", тобто здійснював нотаріальну діяльність за межами Донецького міського нотаріального округу, до якого цей нотаріус належить, оскільки іпотечне майно, на яке запропоновано звернути стягнення за виконавчим написом, знаходиться на території Миколаївської області.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки зазначає, що усі необхідні документи нотаріусу, які підтверджують безспірність заборгованості та зазначає, що нотаріус діяв без порушень вимог ч 3 ст. 13-1 Закону України „Про нотаріат".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог на підставі нижче наведеного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до цього Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п. 284 Інструкції та пп. "б" ч. 2 п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабміну України від 29.06.99 р. N 1172, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

При надані документів до нотаріуса Відповідач повинен був надати не тільки свої первині документи, а і документи з боку ТОВ «КІВІТ»(наприклад - акт звірки взаємних розрахунків, який є зведеним обліковим документом і повинен відповідати вимогам встановленими ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", де відображається узгоджена сума заборгованості).

Розрахунок заборгованості складений в односторонньому порядку та не підписаний боржником, акт звірки взаєморозрахунків не складався і нотаріусу представлений не був, у виписці відсутні місце і дата складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. З відзиву вбачається що нотаріус взагалі не отримував від відповідача доказів часткового погашення кредиту (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).

Також слід додати, що телеграмою від 13.12.2011 року позивач повідомив нотаріуса про наявність спору між відповідачем та ТОВ «КІВІТ», проте нотаріус ігнорував факт наявності спору між відповідачем та ТОВ «КІВІТ»щодо визнання кредитного договору недійсним.

Відповідно до вимог ч 3 ст. 13-1 Закону України „Про нотаріат" нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 13-1 цього Закону нотаріальний округ -це територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса.

При вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус діяв у порушення вимог ч. ч. 1, 3 ст. 13-1 Закону України „Про нотаріат", тобто здійснював нотаріальну діяльність за межами Донецького міського нотаріального округу, до якого цей нотаріус належить, оскільки іпотечне майно, на яке запропоновано звернути стягнення за виконавчим написом, знаходиться на території Миколаївської області.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затверджену наказом Мінюсту України від 03.03.04 року № 20/5, оскільки це є підзаконний (відомчий) нормативний акт, норма якого суперечить вказаним вище вимогам закону України «Про нотаріат». А відповідно до ст. 4 ГПК України Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 44, 49, 82 - 85 ГПК України,- господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 27 грудня 2011 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстрований у реєстрі за № 6701.

3. Стягнути Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2а., код ЄДРПОУ 14282829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Заграва», (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9, код ЄДРПОУ 30125749) 1073 грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 1609 грн.50 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 17.04.2012 року

Суддя О.В.Ткаченко