№ 2324896, 21.10.2008, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21.10.2008 р. № 6/689

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вулкан"

до Київська міська державна адміністрація

прозобов"язання видати ліцензію

Представники сторін:

позивача: Галій Ю.М. (довіреність від 16.07.2008 р.)

відповідача : Стьоркіна О.В. (довіреність від 15.10.2008 р. № 001-977)

21.10.2008 р. на підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вулкан»(надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації (надалі відповідач) про зобовязання видати ліцензію на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вулкан»звернулося до Київської міської державної адміністрації 29.07.2008 р. з заявою про видачу ліцензії та її копій на провадження діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, як це передбачено Розпорядженням Київської міської державної адміністрації «Про затвердження Ліцензійних умов при провадженні виду господарської діяльності "організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів» від 06.11.2006 р. № 1610 та наказом представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в м. Києві від 06.11.2006 р. № 12 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів у м. Києві».

Однак, відповідач безпідставно затримує фактичне оформлення та видачу ліцензії, чим порушує ст.. 19 Конституції України та ст.. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ (із змінами та доповненнями) (далі Закон України № 1775).

В ході судового розгляду представник позивача подав клопотання від 17.10.2008 р. про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позову заперечує, та в обґрунтування зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вулкан»здійснювало в 2006 та 2007 роках господарську діяльність з надання послуг в сфері грального бізнесу без отримання ліцензії. Тому, відповідач вважає, що позивач не має права на отримання ліцензії та її копії на провадження діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів. А також, вказує на те, що суд не має права зобовязувати відповідача видати вказану ліцензію та її копій.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вулкан»здійснює господарську діяльність в сфері грального бізнесу на підставі Ліцензії Міністерства фінансів України від 28.04.2006 р. № 420 (серія АВ № 082946) на організацію діяльності з проведення азартних ігор. Строк дії ліцензії з 28.04.2006 р. по 27.04.2011 р. Відповідно до п. 29 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Київської міської державної адміністрації з заявою від 29.07.2008 р. № 214 про видачу ліцензії на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів. Оскільки, для здійснення зазначеної діяльності у м. Києві позивач зобовязаний отримати ліцензію на утримання гральних закладів у м. Києві та її копій для відокремлених підрозділів, а саме Дніпровська філія ТОВ «Вулкан», Голосіївська філія ТОВ «Вулкан», Оболонська філія ТОВ «Вулкан», Шевченківська філія ТОВ «Вулкан». Ця вимога передбачена Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 06.11.206р. №1610 та наказом представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в м. Києві від 06.11.2006р. №12 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів у місті Києві»далі - Ліцензійні умови).

Для отримання зазначеної ліцензії та її копій, позивач 29.07.2008 р. звернувся до Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва виконавчого органу Київради з проханням розглянути пакет документів для отримання ТОВ «Вулкан»та його відокремлених підрозділів, а саме: Дніпровська, Голосіївська, Оболонська, Шевченківська філії ліцензії та її копій на здійснення господарської діяльності з організації та утримання гральних закладів у м. Києві.

Разом, зі зверненням Товариство надало відповідачу необхідні документи, визначені вимогами чинного законодавства, за наявним в супровідному листі переліком, а саме: заповнена заява та описи переданих документів (Статут ТОВ »«Вулкан», довідка з ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Вулкан», положення про призовий фонд, договори оренди, перелік гральних автоматів у гласності Позивача, митні декларації, копії довідок з ЄДРПОУ Голосіївської, Шевченківської, Дніпровської, Оболонської філій, Положення про філії) за формою, передбаченою Ліцензійними умовами, перелік документів, зазначений ст.10 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав ліцензію Міністерства фінансів України на організацію діяльності з проведення азартних ігор 28.04.2006 р., Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1610 було прийнято 06.11.2006 р. Тобто, позивач здійснював діяльність в сфері грального бізнесу на підставі Ліцензії Міністерства фінансів України від 28.04.2006 р. № 420 (серія АВ № 082946) на організацію діяльності з проведення азартних ігор. На виконання вказаного Розпорядження № 1610 ТОВ «Вулкан»звернувся до відповідача з заявою про видачу на утримання гральних закладів у м. Києві та її копій для відокремлених підрозділів.

Отже, позивач діяв згідно з вимогами Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»та Розпорядженням Київської міської державної адміністрації «Про затвердження Ліцензійних умов при провадженні виду господарської діяльності "організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів»від 06.11.2006 р. № 1610 та наказом представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в м. Києві від 06.11.2006 р. № 12 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів у місті Києві».

Товариство здійснило усі необхідні заходи для отримання відповідної ліцензії та її копій і очікувало від Головного управління з питань регуляторної політики та підприємства передачі документів органу ліцензування - Київській міській державній адміністрації з рекомендацією видати позивачу та його Київським філіям відповідну ліцензію та копії на відповідний вид діяльності.

Відповідно до частини другої ст..19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.

Отже, відповідач всупереч вимогам ст.11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», не прийняв рішення про видачу ліцензії та її копій, як того вимагає чинне законодавство України посилаючись не те, що позивач проводив діяльність без вказаної ліцензії. Однак, як зазначалося вище, позивач мав ліцензію Міністерства фінансів України, на підставі якої і надавав послуги в сфері грального бізнесу.

Щодо твердження Київської міської державної адміністрації про відсутність у суду права про зобовязання відповідача видати ліцензію, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тому, твердження відповідача щодо неможливості вирішувати судом питання про видачу ліцензії суперечить нормам чинного законодавства, а саме п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України.

Таким чином, дії відповідача щодо невидачі ліцензії позивачу є неправомірними та не відповідають нормам чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимогах в повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірність вчинених дій.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність його дій при невидачі ліцензії на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 181 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобовязати виконавчий орган Київської міської ради Київську міську державну адміністрацію (01044, м. Київ вул.. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 24262621, р/р 31417544500001 в УДК у м. Києві, МФО 820019) прийняти рішення про видачу ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Вулкан»(04050, м. Київ, вул.. Кравченка, 15, ЄДРПОУ 32775750, р/р 26004027596061 в КМФ «Укрсоцбанк»м. Києва МФО 322012) та копію ліцензії для Голосіївської, Шевченківської, Дніпровської та Оболонської філій на провадження діяльності з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів у м. Києві.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вулкан»судові витрати в сумі 3,40 грн. судового збору з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.