Decision № 228587, 07.11.2006, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" листопада 2006 р. Справа № 13/385-ПН-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод №9"

до Відкритого акціонерного товариства "Каланчацька харчосмакова фабрика",

за участю представників:

від позивача –не з’явився,

від відповідача – Балаянц В.І. (представник за дорученням),

про визнання за позивачем права власності на майновий комплекс –базу відпочинку, розташовану в с. Хорли, Каланчацького району, Херсонської області, на земельній ділянці 0,24 га, що складається з: магазину-їдальні (двоповерхового будинку), площею забудови 184,48 м2; адміністративного корпусу (двоповерховий будинок), площею забудови 54,20 м2; 4-х спальних корпусів (одноповерхових будинків), площею забудови кожного 35,91 м2; туалету (одноповерховий будинок), площею забудови 7,63 м2; душової (одноповерховий будинок), площею 11,72 м2; навісу, площею забудови 21,33 м2; господарської будівлі (одноповерховий будинок), площею забудови 86,98 м2; площадки для сміттєвих контейнерів, площею 52,25 м2; розворотного майданчика, площею забудови 14,32 м2; водонепропускного колодязя; мостіння, площею 1025 м2; огорожі із залізобетонних плит;

в с т а н о в и в:

Ухвалою суду від 17 жовтня поточного року порушена дана справа та її розгляд призначено на 7 листопада. При цьому явку представників сторін судом визнано обов’язковою. Проте, позивач свого представника в засідання не направив, надіславши клопотання про розгляд справи без його участі, у зв’язку з чим справа розглянута без участі його представника.

За позовом вимоги позивача ґрунтуються на положеннях статей 328, 334, 392 ЦК України, за якими, на його думку, він набув право власності на спірне майно, оскільки придбав його за договором купівлі-продажу від 23 квітня 2003 року.

Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на сплинність строку позовної давності за договором купівлі-продажу від 23.04.2003 року.

З матеріалів справи слідує, що 23 квітня 2003 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого відповідач зобов’язався після повного грошового розрахунку передати у власність позивача базу відпочинку, розташовану в с. Хорли, Каланчацького району, Херсонської області (а.с. 8-9). Поряд з цим за пунктами 4 та 5 договору сторони визначили момент переходу права власності, а саме –момент повного грошового розрахунку. Відповідно до пункту 6 договору вартість майна складає 250000 грн, які позивач зобов’язався перерахувати до 1 січня 2007 року.

Аналіз правових відносин, що виникли між сторонами свідчить про те, що вони за своєю юридичною природою являються відносинами купівлі-продажу, у зв’язку з чим підлягають регулюванню главою 54 Цивільного кодексу України. Зокрема, за змістом статті 655 цього Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач сплатив вартість придбаного майна в сумі 250000 грн наступним чином. Протягом 2003-2006 років між сторонами існували договірні відносини, на підставі яких відповідач заборгував позивачу 336611,25 грн, що вбачається з повідомлення позивача про залік зустрічних однорідних вимог за вихідним № 197 від 24.05.2006 р. (а.с. 10) та відповіді відповідача на це повідомлення від 19.07.2006 р. (а.с. 11). При цьому суд констатує про відсутність заперечень відповідача щодо факту наявності заборгованості перед позивачем у вказаній вище сумі.

За змістом названого повідомлення позивач зарахував заборгованість відповідача в розмірі 250000 грн в якості сплати цієї ж суми за договором купівлі-продажу від 23 квітня 2003 року.

Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Названим вище повідомленням позивач запропонував відповідачу передати придбане за договором купівлі-продажу майно, однак останній відмовився від підписання акту приймання-передачі, а також став заперечувати проти права власності позивача на спірне майно.

Відповідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Також за статтею 334 право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку договором сторонами обумовлено перехід права власності саме після сплати вартості майна.

Вказані вище обставини та положення правових норм дають підстави стверджувати, що позивач набув право власності на спірне майно на підставі договору від 23 квітня 2003 року, який на даний час ніким не скасований, а тому він є чинним за статтею 204 ЦК України, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У зв’язку з викладеними обставинами заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки вони суперечать чинному законодавству, а також не узгоджуються з обставинами справи.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати за Відкритим акціонерним товариством „Дніпропетровський хлібзавод № 9” (розташованим за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Чеботарьова, буд.. 28; код 00378000) право власності на майновий комплекс –базу відпочинку, розташовану в с. Хорли, Каланчацького району, Херсонської області, на земельній ділянці 0,24 га, що складається з: магазину-їдальні (двоповерхового будинку), площею забудови 184,48 м2; адміністративного корпусу (двоповерховий будинок), площею забудови 54,20 м2; 4-х спальних корпусів (одноповерхових будинків), площею забудови кожного 35,91 м2; туалету (одноповерховий будинок), площею забудови 7,63 м2; душової (одноповерховий будинок), площею 11,72 м2; навісу, площею забудови 21,33 м2; господарської будівлі (одноповерховий будинок), площею забудови 86,98 м2; площадки для сміттєвих контейнерів, площею 52,25 м2; розворотного майданчика, площею забудови 14,32 м2; водонепропускного колодязя; мостіння, площею 1025 м2; огорожі із залізобетонних плит.

Дата підпису рішення 8 листопада 2006 року

Суддя М.К. Закурін