№ 227036, 16.10.2006, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16.10.06р.

Справа № 37/170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства "Павлоградхіммаш", м. Павлоград.

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Павлоград.

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000062600/0 від 28.02.2005р., №0000052600/0 від 28.02.2005р., №0000042600/0 від 28.02.2005р.

Головуючий суддя Кеся Н.Б.

Судді Татарчук В.О.

Стрелець Т.Г.

Секретар Грузін І.М.

Представники:

Від позивача: Мікіцюра Н.М. - дов. №17 від 02.01.2005р.

Грушко С.В. –дов. №18 від 02.01.2005р. Від відповідача: Гостева І.П.-дов.№13680/10 від 01.06.06р.

Краснікова Ю.О.-дов.№6059/10 від 15.03.06р.

На підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошена вступна та резолютивна частина.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційне підприємство "Павлоградхіммаш" (далі-позивач) звернулося з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі-відповідач) і просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача від 28.02.2005року №0000062600/0, від 28.02.2005року №0000052600/0, від 28.02.2005року №000042600/0, від 24.03.2005року №0000062600/1, від 24.03.2005року №0000052600/1, від 24.03.2005року №000042600/1, від 10.06.2005року №0000062600/2, від 10.06.2005року №0000052600/2, від 10.06.2005року №000042600/2, від 18.08.2005року №0000062600/3, від 18.08.2005року №0000052600/3, від 18.08.2005року №0000042600/3.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що спірна перевірка проведена та оформлена з порушенням встановленого порядку та незгодою позивача з висновком відповідача про те, що спірні операції проведені підприємством без наміру отримати доход, що не відповідає дійсності. У зв’язку з цим позивач вважає неправомірним нарахування відповідачем податку на додану вартість та податку на прибуток, а також зменшення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що спірну перевірку проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, а також на те, що в ході її проведення встановлений факт реалізації товару за ціною нижче ціни придбання, що призвело до перебільшення валових витрат над сумою отриманих валових доходів, не привело до отримання прибутку як росту власного капіталу, тому ці витрати не підлягають віднесенню до складу валових витрат та податкового кредиту.

ВСТАНОВИВ:

На підставі акту перевірки від 28.02.2005року №19/26-30815754 та результатів адміністративного оскарження відповідачем видані податкові повідомлення-рішення від 28.02.2005року №000042600/0, від 24.03.2005року №000042600/1, від 10.06.2005року №000042600/2, якими донараховано підприємству податок на прибуток на суму 213987,50грн. та застосовані штрафні санкції на суму 106993,75грн., від 18.08.2005року №0000042600/3, яким підприємству донараховано податок на прибуток на суму 213987,50грн. та застосовані штрафні санкції на суму 93147,75грн., від 28.02.2005року №0000052600/0, від 24.03.2005року №0000052600/1, від 10.06.2005року №0000052600/2, від 18.08.2005року №0000052600/3, якими зазначається про виявлення завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за 11-ий місяць 2003року на суму 9911,0грн., за 12-ий місяць 2003року на суму 4248,0грн., за 7-ий місяць 2003року на суму 2758,0грн. та 165,0грн., від 28.02.2005року №0000062600/0, від 10.06.2005року №0000062600/2, від 18.08.2005року №0000062600/3, від 18.08.2005року №0000042600/3, якими донараховано підприємству податок на додану вартість на суму 144038,00грн. та застосовані штрафні санкції на суму 72019,0грн.

Видання вказаних податкових повідомлень-рішень пов’язується з наступними обставинами.

Підприємством укладено договір з МПБП „Авінкон” від 03.11.2003року №107-03/2003, яким передбачалася поставка товару на користь позивача на суму 1336080,0грн. з ПДВ.

Фактично, на виконання вказаного договору згідно з укладеними до нього додатковими угодами та специфікаціями, а також витратними накладними, податковими накладними ТОВ ВКП „Павлоградхіммаш” придбано від МПБП „Авінкон” за період з 01.11.2003року по 01.08.2004року сир в кількості 589000 кг на суму 7749850,00грн., крім того ПДВ на суму 1549970,00 грн., всього на суму 9299820,00грн. Із них в 4 кварталі 2003року позивачу реалізовано сир Російський 50% 95000 кг по ціні 14,65грн. без ПДВ за один кг на суму 1391750,0грн., крім того ПДВ на суму 278350,0грн., всього на загальну суму 1670100,0грн.

Матеріали справи свідчать, що оплата за вказаний товар зроблена позивачем шляхом видачі простих векселів зі строком їх погашення за пред’явленням не раніше 01.01.2005року. Актами прийому-передачі погашеного векселю від 09.07.2004року, від 12.07.2004року, 26.07.2004року, від 18.04.2004року, від 10.09.2994року, 29.09.2004року, від 28.10.2004року, від 10.11.2004року, 09.12.2004року, 11.02.2005року, від 23.01.2005року, від 29.12.2004року, від 02.03.2005року векселі погашені позивачем за пред’явленням векселедержателя –ВАТ „Завод „Павлоградхіммаш”.

Вказані обставини щодо оплати товару позивачем не знайшли свого відображення в акті спірної перевірки.

Також, ТОВ ВКП „Павлоградхіммаш” укладено договір з ВАТ „Завод „Павлоградхіммаш” від 02.06.2003року №106-03/2003-03-15-0429, яким передбачалася поставка товару позивачем на загальну суму 1314000,0грн. з ПДВ.

Фактично згідно з укладеними специфікаціями №№1,2,3,4 до вказаного договору та податковими накладними у 4 кварталі 2003року позивачем поставлено 95000 кг сиру Російського по ціні 12,0 грн. без ПДВ за один кг сиру на суму 1140000,0грн., крім того ПДВ на суму 228000,0грн., всього на загальну суму 1368000,0грн.

У грудні 2003року позивачем отримана оплата поставленого товару грошовими коштами на суму 936000,0грн.

За висновком відповідача ТОВ ВКП „Павлоградхіммаш” здійснило реалізацію сиру Російського 50% за нижчою ціни придбання. До складу валових витрат в 4 кварталі 2003року включена сума перебільшення вартості придбання товарів над ціною реалізації цих товарів (тобто реалізація нижче ціни придбання) у розмірі 251750,00 грн., що стало причиною, на думку відповідача, заниження прибутку, що підлягає оподаткуванню на 251750,00грн. (1391750,00-1140000,00).

Актом перевірки зазначається, що в 4 кварталі 2003року підприємством завищено валові витрати на суму 251750 грн., в 1 кварталі 2004року - на суму 553850,00грн., всього на суму 805600,00грн.

За думку відповідача наведене є порушенням підприємством вимог, визначених п.5.1 ст.5, п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” ( в редакції, яка діяла в спірний період) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з п.п.5.1, 5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Пунктом 1.32 ст.1 зазначеного Закону визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 1.21 ст.1 вказаного Закону визначено, що доходи з джерелом їх походження з України –це будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України.

Також статтею 4 даного Закону визначені джерела доходу, що підлягають включенню до валового доходу, і які без застережень обумовлюють суму господарської операції, зокрема, з продажу товару (робіт, послуг).

Таким чином, отримання доходу в розумінні податкового законодавства не передбачає його оцінку з огляду на отримання при цьому прибутку.

Також пунктом 5.11 ст.5 зазначеного Закону передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

У зв’язку цим суд вважає неправомірним виключення відповідачем зі складу валових витрат підприємства їх частини, що пов’язується з різницею в ціні товару. Даний висновок суду підтверджується також висновком №450 судово-економічної експертизи від 31.05.2006року, проведеної по справі.

Крім того, суд зазначає, що обставини справи, а саме умови оплати придбання позивачем спірного товару шляхом видачі векселів, що передбачає відстрочення оплати, також факт негайного отримання позивачем грошового доходу від покупця цього товару, що був спрямований на погашення інших грошових зобов’язань підприємства, не можуть свідчити про те, що дії підприємства були спрямовані саме на отримання збитків в господарській діяльності. При цьому матеріали перевірки не містять аналізу всієї господарської діяльності підприємства за спірний період, а в акті спірної перевірки є посилання лише на те, що підприємство не надало таких доказів.

У зв’язку з цим суд вважає, що акт перевірки містить лише припущення без належного аналізу усіх показників діяльності позивача, невиправдано базуються на відокремлених від інших господарських операціях, тому спірні висновки відповідача слід визнати необґрунтованими.

Щодо аргументів позивача про порушення порядку проведення перевірки, суд зазначає, що в даному випадку ст.11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачено лише недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Щодо оформлення результатів перевірки, суд зазначає, що підставою для видання спірних повідомлень-рішень визначено останніми лише акт від 28.02.2005року, тому акт перевірки від 23.02.2005року судом не розглядається.

Також суд вважає за необхідне частково відмовити позивачу в вимогах про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 28.02.2005року №000042600/0, від 24.03.2005року №000042600/1, від 10.06.2005року №000042600/2, тому що за результатами адміністративного оскарження має місце податкове повідомлення-рішення від 18.08.2005року №0000042600/3 на меншу суму нарахованих платежів. Відповідно до пункту 6.5 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Керуючись ст.ст. 94,157-163,254 п.п.3,6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійними податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції №0000062600/0 від 28.02.2005року, №0000052600/0 від 28.02.2005року, від 24.03.2005року №0000062600/1, від 24.03.2005року №0000052600/1, від 10.06.2005року №0000062600/2, від 10.06.2005року №0000052600/2, від 18.08.2005року №0000062600/3, 18.08.2005року №0000052600/3, від 18.08.2005року №0000042600/3.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства "Павлоградхіммаш" (р/р2600330171693/980 в філії відділення Промінвестбанка м.Павлоград Дніпропетровської області, МФО 305556, ЄДРПОУ 30815754) судові витрати на суму 3,40грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Кеся Н.Б.

Судді Татарчук В.О.

Стрелець Т.Г.

Постанову оформлено у повному обсязі 01.11.2006року