№ 22659799, 09.04.2012, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/1997/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Златіна С.В.

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Саксаганського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2012 року Прокурор Саксаганського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1746грн. 32коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування і, як суб?єкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок), підлягає загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню та зобов?язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, проте відповідачем не виконувались обов?язки щодо сплати страхових внесків, тому за ним рахується заборгованість яку позивач просить стягнути в сумі 1746грн. 32коп.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим відправленням з відміткою про вручення від 09.02.2012р. та печаткою поштового відділення яке повернулось на адресу суду, та міститься в матеріалах справи.

Відповідач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим відправленням з відміткою про причини не вручення, а саме, «за закінченням терміну зберігання» яке повернулось на адресу суду, та міститься в матеріалах справи.

Відповідач заперечень проти позову до суду не надав.

Згідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу та перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування визначений Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-VІ, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обовязки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Законом України від 08.07.2010р. №2461-VI «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010р» та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» підпункт 3 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» викладено в наступній редакції: фізичні особи суб?єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть учать у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Обов?язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески визначені ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» де зазначено, що страхувальники зобов?язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (для фізичних осіб суб?єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування квартал), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідачем не виконувалися обов?язки щодо сплати страхових внесків тому, відповідно до п.2 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені у визначені ст.20 цього Закону строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягується з нарахуванням пені і фінансової санкції.

Відповідно до п.3 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» орган Пенсійного фонду України надсилає страхувальнику, який має недоїмку, вимогу про її сплату і протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду та у разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, орган Пенсійного фонду надсилає йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити її протягом десяти робочих днів після отримання.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Позивачем були направлена вимога про сплату боргу від 07.06.2011 року №Ф 560 на суму 1746грн. 32коп., що підтверджується копією поштового відправлення та штемпелем відділення звязку, копія якого міститься в матеріалах справи.

Станом на момент звернення до суду фізична особа підприємець ОСОБА_1 має заборгованість до Пенсійного фонду по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 1746грн. 32коп.

Заборгованість виникла в результаті наступного: відповідач в період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року була платником фіксованого податку частина якого була перерахована Пенсійному фонду у сумі 46грн. 48коп., проте всупереч вимогам закону відповідач не здійснював доплату до мінімального страхового внеску в результаті чого по його особовому рахунку утворилася заборгованість в сумі 1746грн. 32коп., яку позивач просить стягнути.

В добровільному порядку дана заборгованість не погашена.

Отже за відповідачем рахуються заборгованість перед позивачем в сумі 1746грн. 32коп, яка на момент розгляду справи не погашена.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Саксаганського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу (50042, м.Кривий Ріг, вул.. Подбєльського, 17а, р/р 2560831202176 в Дзержинському відділені ощадбанку України №7806, МФО 306072 Код ЗКПО 24450512) заборгованість в сумі 1746грн. 32коп (одна тисяча сімсот сорок шість гривень 32коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до п.4 ч.1 ст.183-2 та ч.1 ст.256 КАС України.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін