№ 22617439, 04.04.2012, Odesa District Administrative Court

Справа № 1570/1897/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токмілової Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Відрада»про стягнення коштів з рахунків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2012 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Відрада»з позовними вимогами про стягнення податкової заборгованості в сумі 26168, 64 грн. з банківських рахунків.

Позивач в судове засідання не прибув, але 04 квітня 2012 року надіслав до суду клопотання, в якому просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не зявився, повноважного представника у судове засідання не направив. Судова кореспонденція, яка була направлена на адресу відповідача, була повернута до суду з відміткою відповідальної особи поштового звязку: за зазначеною адресою не проживає. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час в місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.1999 року виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Відрада»за № 1 556 105 0002 001501, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 257768, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.28). ТОВ «Відрада»взято на облік, як платник податків в органах державної податкової служби 25.03.1999 року за №78 (а.с.18).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 26168, 64 грн.

Відповідно до положень ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби декларації по податку на додану вартість (а.с. 22-27), в яких відповідач самостійно визначив податкове зобовязання по податку на додану вартість. Згідно податкових повідомлень-рішень № 0015201502/0 від 21 жовтня 2010 року та № 0015191502/0 від 21.10.2010 року відповідачу нараховано штрафну санкцію в загальній сумі 6486, 37 грн. (а.с. 20-21).

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобовязання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у звязку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивачем направлено вимоги форми «Ю1»№ 1/1961 від 01 вересня 2010 року про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями в сумі 16752, 45 коп. (а.с.15) та № 2/2196 від 07.10.10 року на суму 20888, 45 грн. (а.с.14). Дані вимоги були направлені відповідачу.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

За змістом пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно витягу з облікової картки платника станом на 31.12.2010 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 26168 грн. 64 коп. (а.с. 6-13).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, відповідачем у добровільному порядку сума вказаної заборгованості зі сплати земельного податку не погашена.

З довідки № 73 (а.с.19) вбачається, що відповідач має відкриті рахунки в установах банків: ООДАТ «Райффайзенбанк Аваль»м.Одеса, р/рахунок № 26002111872, АТ «Райффайзен банк Аваль»р/рахунок № 26007285279, АБ «Південний»р/рахунок № 26007311910, № 26007310191003, № 2600931019001, № 26065310191001, Южне ГРУ ПАТ КБ «Приватбнк»№ 26002054442342.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідачем не погашений податковий борг, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Відрада» є обґрунтованими та законними, у звязку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Відрада»про стягнення коштів з рахунків у банках задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Відрада»(65005, м.Одеса, вул. Дальницька, буд.39, ідентифікаційний код юридичної особи 30334268) суму податкового боргу у розмірі 26168, 64 грн. (двадцять шість тисяч сто шістдесят вісім гривень 64 копійки) на р/рахунок 31118099800007 в УДК в Одеській області, , МФО 828011, шляхом стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника: ООДАТ «Райффайзенбанк Аваль»м.Одеса, р/рахунок № 26002111872, АТ «Райффайзен банк Аваль»р/рахунок № 26007285279, АБ «Південний»р/рахунок № 26007311910, № 26007310191003, № 2600931019001, № 26065310191001, Южне ГРУ ПАТ КБ «Приватбнк»№ 26002054442342.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Л.М.Токмілова