Decision № 22553474, 09.04.2012, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

09.04.2012Справа №5002-15/686-2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Обїзна Дорога, 60; 02002, м. Київ-2, а/с №144; ідентифікаційний код 31032954)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсбудсервіс» (98609, АР Крим, м. Ялта, вул. Чернова, 12, кв. 2; 98000, АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. 40-річчя Жовтня, 3; ідентифікаційний код 33224095)

Про стягнення 223883,22 грн.

Суддя Іщенко І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 12.03.2012

Від відповідача не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсбудсервіс» про стягнення 223883,84 грн. заборгованості по договору оперативної оренди обладнання №2498/В-4/05-2009 від 22.05.2009.

У судовому засіданні позивач представив суду письмові пояснення по справі та заяву, яку суд розцінює як заяву про зменшення позовних вимог, оскільки, позивач у ній просить суд стягнути з відповідача 223883,22 грн. заборгованості по договору оперативної оренди обладнання №2498/В-4/05-2009 від 22.05.2009.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, оскільки вона не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядком досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В пункті 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 зазначено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був сповіщений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.60-61).

В пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянсбудсервіс» (Орендар) укладено|ув'язнений| договір оперативної оренди обладнання №2498/В-4/05-2009 (далі Договір, а.с.15-18).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, орендодавець надає орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (в т.ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування) іменовану надалі обладнання, асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору.

Обладнання, що передається в оренду за цим договором, є власністю орендодавця і належить до його основних фондів (пункт 2.4 Договору).

Згідно пункту 3.1 Договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.08.2009, а в частині повернення обладнання, оплати орендної плати та інших платежів до повного виконання орендарем своїх обовязків за цим договором.

Відповідно до пункту 4.2.5 Договору, вартість наданого в оренду обладнання зазначається в додатках та актах прийому передачі, що є невід'ємною частиною цього договору, і встановлюється для визначення розміру, зокрема, плати в разі неповернення, втрати та/або повернення обладнання.

Згідно пункту 5.2.9 Договору, орендар зобовязаний повернути обладнання протягом 10 календарних днів після припинення договору або з моменту або з моменту письмової вимоги орендодавця належно упакованим в справному стані із врахуванням природного зносу.

Відповідно до пункту 5.2.10 Договору, орендар зобовязаний відшкодувати орендодавцю повну вартість неповернутого обладнання протягом 10 календарних днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку на оплату відповідно до пункту 7.3 Договору.

Згідно пункту 7.3 Договору, у випадку неповернення у встановлений строк, а також у випадку пошкодження обладнання, порушення комплектності або його загибелі, орендар сплачує орендодавцю (згідно пункту 5.2.10 Договору) вартість такого обладнання, згідно із цінами, вказаними у акті прийому-передачі, з нарахуванням податку на додану вартість.

За період з 01.06.2009 по 20.08.2009 позивачем було передано відповідачу в оренду обладнання по договору №2498/В-4/05-2009 від 22.05.2009 на загальну суму 2976783,45 грн., що підтверджується актами прийому передачі:

·№00258-Р від 01.06.2009 на суму 618217,45 грн. (а.с.19);

·№00329-Р від 01.06.2009 на суму 223055,20 грн. (а.с.21);

·№00330-Р від 01.07.2009 на суму 629800,75 грн. (а.с.22);

·№00335-Р від 02.07.2009 на суму 22048,00 грн. (а.с.24);

·№00424-Р від 20.08.2009 на суму 1483662,05 грн. (а.с.26).

За період з 01.07.2009 по 15.10.2010 відповідачем було повернуто позивачу обладнання по договору №2498/В-4/05-2009 від 22.05.2009 на загальну суму 2793595,10 грн., що підтверджується актами прийому передачі:

·№00331-П від 01.07.2009 на суму 9161,00 грн. (а.с.23);

·№00398-П від 20.07.2009 на суму 1483662,05 грн. (а.с.25);

·№00569-П від 01.10.2009 на суму 94874,00 грн. (а.с.27);

·№00177-П від 07.04.2010 на суму 94759,50 грн. (а.с.28);

·№00187-П від 13.04.2010 на суму 98179,70 грн. (а.с.29);

·№00190-П від 15.04.2010 на суму 105554,40 грн. (а.с.30);

·№00197-П від 19.04.2010 на суму 138341,40 грн. (а.с.31);

·№00206-П від 22.04.2010 на суму 183651,15 грн. (а.с.32);

·№00400-П від 20.07.2010 на суму 51403,35 грн. (а.с.33);

·№00405-П від 21.07.2010 на суму 75047,20 грн. (а.с.34);

·№00421-П від 28.08.2010 на суму 93123,00 грн. (а.с.35);

·№00431-П від 30.07.2010 на суму 92845,00 грн. (а.с.36);

·№00439-П від 03.08.2010 на суму 87741,90 грн. (а.с.37);

·№00447-П від 08.08.2010 на суму 88201,20 грн. (а.с.38);

·№00566-П від 30.08.2010 на суму 66341,40 грн. (а.с.39);

·№00593-П від 15.10.2010 на суму 30672,85 грн. (а.с.40).

У звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач направив відповідачу вимогу про оплату (компенсацію вартості) неповернутого з оренди майна та виставив рахунок на суму 223883,22 грн., з яких 186569,35 грн. вартість неповернутого майна та спеціалізованої тари і 37313,87 грн. податку на додану вартість (а.с.41-42).

Відповідач вимогу позивача не виконав, грошові кошти не сплатив, що й стало приводом для звернення позивача з даним позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 779 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 223 883,22 грн., з яких 182588,35 грн. вартість неповернутого обладнання, 3981,00 грн. вартість неповернутої спеціалізованої тари та 37 313,87 грн. податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у звязку з неналежним виконанням умов Договору у розмірі 182588,35 грн. вартості неповернутого обладнання (відповідно до пункту 5.2.10 та пункту 7.3 Договору) та 3 981,00 грн. вартості неповернутої спеціалізованої тари (відповідно до пункту 4.2.7 Договору).

Стосовно стягнення 20% податку на додану вартість у розмірі 37 313,87 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З актів прийому-передачі обладнання по Договору вбачається, що ціна на обладнання яке передавалося зазначена з податком на додану вартість (а.с.19-40). Позивач проти цього у судовому засіданні заперечував, але відносно призначення судом судової експертизи для встановлення даного факту заперечував.

Пунктом 4.2.7 Договору передбачено, що у разі неповернення, втрати та/або пошкодження спеціальної тари, компенсація її вартості здійснюється орендарем без податку на додану вартість за вказаними цінами.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується правомірність нарахування позивачем 20% податку на додану вартість на суму 3981,00 грн. вартості неповернутої спеціалізованої тари в сумі 796,20 грн.

Суд задовольняє позовні вимоги частково в частині стягнення 187365,55 грн., з яких: 182588,35 грн. вартість неповернутого обладнання та 4777,20 грн. вартість неповернутої спеціалізованої тари. В частині стягнення 36517,67 грн. (податку на додану вартість) суд відмовляє.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом сторонами не надано, в той час, як відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді даної справи позивачем було двічі сплачено судовий збір за платіжним дорученням №8 від 23.02.2012 в сумі 4477,66 грн. та за платіжним дорученням №23 від 30.03.2012 в сумі 4477,66 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір в ромірі 4477,66 грн. підлягає поверненню позивачу.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянсбудсервіс» (98609, АР Крим, м. Ялта, вул. Чернова, 12, кв. 2; 98000, АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. 40-річчя Жовтня, 3; ідентифікаційний код 33224095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Обїзна Дорога, 60; 02002, м. Київ-2, а/с №144; ідентифікаційний код 31032954) 187365,55 грн. заборгованості та 3747,31 грн. судового збору.

3.В частині стягнення 36517,67 грн. відмовити.

4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Обїзна Дорога, 60; 02002, м. Київ-2, а/с №144; ідентифікаційний код 31032954) з Державного бюджету м. Сімферополя (Державний бюджет м. Сімферополя, р/р 31216206700002 у банку одержувача ГУ ДКСУ в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 4477,66 грн. судового збору сплаченого за платіжним дорученням №8 від 23.02.2012.

5.Накази видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 11.04.2012.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.