№ 22498880, 29.02.2012, Veselynivka District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 3/1406/81/12

П О С Т А Н О В АІ М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2012 року смт. Веселинове

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:

Симоненко - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, уродженка м. Донецьк, освіта вища, заміжньої, працюючої приватним підприємцем, проживає: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Симоненко - ОСОБА_1 здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи від 09.11.2006р. видане Веселинівською райдержадміністрацією, серія ВОЗ № 447269 Вид діяльності: діяльність кафе 55.40.0.

20.01.2012 року при проведенні перевірки провідним державним інспектором праці ТДІП в Миколаївській області ОСОБА_2 , були виявлені порушення вимог КЗпП України, а саме: на момент проведення перевірки у виробничому приміщені, де здійснює свою діяльність підприємець Симоненко - ОСОБА_1 (кафе «Sсогіnі») розташований за адресою: смт. Веселинове, вул. Богданова 1в, знаходилась громадянка ОСОБА_3, яка на користь приватного підприємця виконували роботу бармена, а саме обслуговували клієнтів кафе.

Відповідно до ч.1 ст. 26 КЗпП при укладанні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 КЗпП України трудовій договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути укладеним на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Проте, на час перевірки ОСОБА_3 залучена до виконання роботи на користь підприємця без укладення трудового договору, що є порушенням п. 6 ч.1 ст.24 КЗпП України, який передбачає обов'язкове укладання трудового договору в письмовій формі з фізичною особою.

В порушення ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці»роботодавцем Симоненко - ОСОБА_1 не проводиться достовірний облік виконуваної працівником роботи, не здійснюється бухгалтерській облік витрат на оплату праці, зокрема у підприємця відсутні табелі обліку робочого часу, відомості про нарахування та виплату заробітної плати. Відсутність обліку робочого часу фактично позбавляє працівника права на оплату за роботу у святкові та неробочі дні, за роботу в надурочний час тощо. Відсутність первинних облікових бухгалтерських документів позбавляє можливості дослідити порядок та розміри виплати заробітної плати.

Вищесказане свідчить про порушення Симоненко ОСОБА_1 встановленого п. 6 ч.1 ст.24 КЗпП України, ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» порядку управління, що відповідно до ст.9 КУпАП кваліфікується як адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 38 КУпАП України вказане вище порушення має триваючий характер, шкідливі наслідки якого не усунуто.

В судовому засіданні Симоненко - ОСОБА_1 вину не визнала, суду пояснила, що дійсно перевіркою були встановлені незначні порушення трудового законодавства, які в даний час виправлені.

Суд вислухав пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності Симоненко - ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи вважає, що вина Симоненко ОСОБА_1 доведена та досліджені матеріали справи свідчать про те, що Симоненко - ОСОБА_1 дійсно вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.

Вина Симоненко - ОСОБА_1, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, в судовому засіданні підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом № 14-11-046\0006 від 25.01.2012 року про адміністративне правопорушення складеного провідним державним інспектором праці ТДІП ОСОБА_2

При визначенні виду адміністративного стягнення суд враховує особу та суспільну небезпеку вчиненого ним адміністративного правопорушення, та матеріальне становище. ОСОБА_4 працює, має постійне місце проживання, за таких умов з метою виховання особи, яка вичинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає призначити ОСОБА_4, достатнє та відповідне стягнення, у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 221, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (пятсот десять ) грн.

Одержувач: д/бюджет Веселинівської с/р Миколаївської області, код ОКПО 37363365, МФО 826013, банк отримувача ГУДКУ у Миколаївській області, рахунок 31112106700098 .

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області, через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко