Справа № 2610/571/2012
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29 березня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Кравець Д.І.,
при секретарі: Костюковій М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду із даним позовом, згідно якого просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2.
В судовому засіданні позивач пояснила, що 01 вересня 2000 року вона уклала шлюб із відповідачем. Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя у неї з відповідачем не склалось у звязку з постійними сварками між ними. Відповідач не брав участі у веденні домашнього господарства, не займався вихованням дитини. З грудня 2005 року вони з відповідачем не підтримують сімейно-шлюбних відносин, припинили вести спільне господарство та проживають окремо. Відновлювати шлюбні стосунки з відповідачем вона не збирається, у звязку з чим просила позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував та пояснив, що дійсно протягом тривалого часу вони спільного господарства не ведуть, не підтримують шлюбно-сімейних відносин та проживають окремо.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 01 вересня 2000 року, про що свідчить Свідоцтво про укладення шлюбу Серії 1-БК № НОМЕР_2 (а.с. 7). Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії 1-БК №НОМЕР_1 (а.с. 8).
Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Із пояснень сторін в судовому засіданні встановлено, що сторони по справі втратили почуття любові та поваги один до одного, не знаходять взаєморозуміння по жодному питанню, які виникають в їхній сімї. Все це призвело до того, що подружжя не підтримує сімейно-шлюбних відносин, окремо проживають та ведуть господарство, не спілкується, тобто стали чужими людьми.
Таким чином, суд вважає, що сімя сторін існує лише формально.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що сімя сторін розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх дитини, а тому шлюб потрібно розірвати.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 174, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований 01 вересня 2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Радянського районного управління юстиції у м. Києві, а/з № 359, розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін по справі залишити без змін: позивачу «ОСОБА_1», відповідачу «ОСОБА_2».
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: (підпис)
)
The court decision No. 22482498, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City was adopted on 29.03.2012. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 2610/571/2012. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: