Decision № 22475975, 05.04.2012, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.12 Справа № 8/5014/551/2012

За позовом Прокурора Станично-Луганського району Луганської області в інтересах держави в особі Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, смт Станиця Луганська Луганської області,

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ, -

про стягнення 20645 грн. 06 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при помічнику судді Скоковій К.Л.,

в присутності представників сторін:

від заявника Омельченко О.С. - прокурор відділу, - посвідчення № 229 від 08.11.11 року;

від позивача ОСОБА_3 представник, - довіреність № б/н від 16.01.12 року;

від відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з виплати орендної плати за землю у розмірі 20645,06 грн., нарахованої ним з посилання на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди земельних ділянок № б/н, укладеного між сторонами 29.06.06 року, державна реєстрація від 11.09.06 року за № 040642300427.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 19.03.12 року до 05.04.12 року у звязку з неявкою відповідача та невиконанням ним вимог суду, викладених в ухвалі по даній справі.

До початку судового засідання 05.04.12 року від прокурора та позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні прокурор та позивач заявлені вимоги підтримали у повному обсязі

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;25;30 та ін.), у тому числі письмовими повідомленнями оператора поштового звязку про вручення особисто відповідачеві ухвал суду про порушення провадження у справі та про відкладення її розгляду.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Прокурор та позивач не заперечили проти розгляду справи за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, керуючись ст.ст.43,ч.3 ст.22, ст.ст.ю32-34,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити цей спір по суті у даному судовому засіданні за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши прокурора та позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

26.06.03 року між Закритим акціонерним товариством "Луганський ливарно-механічний завод" (продавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (покупець) у нотаріальній формі укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив комплекс оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_2", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці фактичною площею 49580 кв.м (п.1).

Договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу ОСОБА_5 26.06.03 року, за реєстром № 1636 (а.с.20).

29.06.06 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар), на підставі розпорядження Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 06.06.06 року № 400 (а.с.21), у простій письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з земель запасу Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району (п.1), площею 4,9136 га, яка знаходиться під комплексом оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (п.2), строком з 29.06.06 року по 29.06.54 року (п.7); дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у договорі відсутні.

Орендна плата у розмірі 19737,115 грн. на рік (п.8), з урахуванням індексу інфляції (п.9), повинна вноситися орендарем щомісячно, впродовж 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок Вільхівської сільської ради (п.10).

Розмір орендної плати може бути переглянуто щорічно за умов, визначених у п. 12 договору.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, орендар зобовязаний сплатити орендодавцю суму боргу з нарахуванням інфляції та 3% річних за час прострочення (п.13).

Земельна ділянка передається в оренду для несільськогосподарських потреб (п.14); її цільове призначення землі рекреаційного призначення (п.15).

Відповідно до умов п.19 договору передача орендованої земельної ділянки здійснюється у триденний строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.

За несвоєчасне або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність згідно закону та цьому договору (п.38).

Договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації (п.40).

11.09.06 року здійснена державна реєстрація даного договору у Станично-Луганському районному реєстраційному окрузі, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено реєстраційний запис за № 040652300427 (а.с.8).

З обставин справи вбачається, що земельна ділянка передана орендареві.

З наданих до справи доказів вбачається, що відповідач припустився несплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.11 року по 01.01.12 року, у звязку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 20645,06 грн.(а.с.2-4), яку прокурор та позивач просять стягнути з відповідача.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши прокурора та позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України (далі ЗКУ) земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка державної форми власності.

Розпорядження землями державної власності в межах, визначених законом, належить до повноважень районних державних адміністрацій ( п. "а" частини 1 ст.17 ЗКУ).

У власності держави перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (ч. 1 ст.84 ЗКУ), - тобто у даному випадку позивач є належним орендодавцем згадуваної у цьому рішенні земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 2 Закону України від 03.07.92 року № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на час укладення договору оренди) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

З 01.01.11 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України),

Так, відповідно до п.2 Прикінцевих положень ПКУ з 01.01.11 року Закону України "Про плату за землю" припинив свою дію, а питання внесення плати за користування землею врегульовано розділом ХІІ Податкового кодексу "Плата за землю".

Відповідно до п.287.1. ст. 287 Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 288 Кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

За загальним правилом (п. 109.2 ст. 109 Кодексу) вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, нині чинний Податковий кодекс України також передбачає обовязок орендарів земельних ділянок вносити плату за їх користування.

Матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач у період з 01.01.11 року по 01.01.12 року не вносив орендну плату за користування земельною ділянкою (а.с.2-4).

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено в договорі чи в законі.

Такого права відповідачеві згідно умовам вищезгаданого договору оренди землі від 29.06.06 року не надано.

Як сказано в ст. 526 ЦКУ, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які звичайно висуваються.

Частиною 1 ст. 530 ЦКУ встановлено: якщо у зобов'язанні встановлено термін (дату) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (дату).

Відповідач всі вищезазначені вимоги не виконав, що доведено позивачем та доказами, долученими до матеріалів справи.

Отже, з боку відповідача має місце порушення зобовязання за договором.

Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на порушення відповідачем своїх зобовязань за договором позивач правомірно скористався правилом частини 1 ст. 617 ЦКУ якою встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідач не довів наявність таких обставин.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що прокурором та позивачем повністю доведено законність та обґрунтованість заявлених ними вимог, - позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44 та 49 ГПК України суд сплату судового збору покладає на відповідача як на сторону, яка порушила чинне земельне та цивільне законодавство України.

Відповідно до п/п 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.11 року №3674-УІ "Про судовий збір" у разі звернення до господарського суду з позовом майнового характеру на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2% вартості позову, але не менше 1,5 мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.12 року (1073,00 грн.), - тобто при сумі задоволених позовних вимог 20645,06 грн. судовий збір становить 1609,50 грн.

Судом взято до уваги, що відповідно до п. 11 ст. 5 вищеназваного Закону органи прокуратури України у разі звернення до суду з позовом в інтересах держави звільнені від сплати судового збору на користь Державного бюджету України, а тому вищезазначена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного, ст.ст. 1, 12, 83 Земельного кодексу України, ст.ст. 109, 287 та 288 Податкового кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,ч. 3 ст. 22, 29, 32-34, 36, 43, 44, 47-1, 49, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, на користь Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, ідентифікаційний код 20188543, яка знаходиться за адресою: смт Станиця Луганська, вул. Леніна, 25 Луганської області, - заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 20645 (двадцять тисяч шістсот сорок пять) грн. 06 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, на користь Державного бюджету України на рахунок № 31214206783006, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013; отримувач: УДКС у м. Луганську ГУ ДКСУ у Луганській області, ОКПО - 37991503, ККД 22030001, символ 206, - судовий збір (Держава судова адміністрація України, 050) сумі 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп.; після набрання рішенням законної сили видати наказ Державній податковій інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 05.04.2012 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 06 квітня 2012 року.

Суддя А.П.Середа

Помічник судді К.Л. Скокова