Court ruling № 22377461, 19.07.2011, Donetsk Administrative Court of Appeal

Головуючий у 1 інстанції - Цицюра О. О.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 року справа №2а-2945/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрченко В.П.

суддів Старосуда М.І. , Чебанова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року по справі № 2а-2945/2011/1270 за позовом Луганського міського центру зайнятості до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Луганськтеплокомуненерго» про визнання дій неправомірними, скасування постанов про зупинення виконавчого провадження від 31.01.2011 ВП № 21337815, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року задоволено частково позовні вимоги Луганського міського центру зайнятості до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, скасовано постанову Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 31.01.2011 року ВП №21337815 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-28775/09, виданого 26.07.2010 Луганським окружним адміністративним судом, про стягнення на користь Біловодського районного центру зайнятості з Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства Луганськтеплокомуненерго заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 7213,74 грн..

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач подавши апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт зазначає, що ним виконані всі законодавчо встановлені дії, передбачені статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження, оскільки пунктом 15 ст. 34 зазначеного закону встановлені випадки, в яких підлягають обовязковому зупиненню виконавчі провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що державний виконавець прийняв спірну постанову від 31 січня 2011 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 213337815 з тих підстав, що боржник - є підприємством паливно-енергетичного комплексу і внесено в Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Зупиняючи виконавчі провадження, відповідач керувався пунктом 15 статті 34 Закону України «Про виконавчі провадження».

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана постанова є протиправною з таких підстав.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711-ІV передбачено, що дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 1.3 статті 1 вказаного Закону до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, субєктів господарської діяльності, розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступників ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядників цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону № 2711-ІV до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана субєктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 статті 34 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" щодо обовязкового зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до положень Закону № 2711-ІV його дія поширюється на паливно-енергетичні підприємства та субєкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії. Позивач не відноситься до учасників розрахунків, борг відповідача не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу; спірний борг виник унаслідок обовязкових страхових внесків, на які не поширюються норми податкового законодавства і Закону № 2711-ІV.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» зазначено, що страхові внески не включаються до податків та інших обовязкових платежів, які складають систему оподаткування. Крім цього, на ці внески не поширюється податкове законодавство. Тобто, виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення, сплати страхових внесків і стягнення за ними заборгованості. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Тобто, дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених указаним Законом, або в частині, що йому не суперечить.

З таких підстав, доводи апеляційної скарги не спростували висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року по справі № 2а-2945/2011/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року по справі № 2а-2945/2011/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Колегія суддів:В.П.Юрченко

О.О.Чебанов

М.І.Старосуд