Decision № 2233282, 13.10.2008, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.08р.

Справа № 31/31-08

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Промислової групи „Енергобуд”, м. Дніпропетровськ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроцентрбуд”, м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 25 399,32 грн.

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивача

Станкевич О.В., директор;

Сорокіна О.М., дов. № 12/08 від 12.08.08 р.

Від відповідача

не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суми заборгованості за договором № 4-ст від 09.01.07 р. у розмірі 20 455,20 грн., а також нараховані на вказану суму 393,41 грн. 3% річних, 3 527,95 грн. пені та 1 022,76 грн. штрафних санкцій за безпідставну відмову від акцепту платіжної вимоги, а також ухилення від сплати, мотивуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов’язань за Договором № 4-ст від 09.01.07 р. стосовно оплати виконаних позивачем робіт.

Відповідач до судового засідання не з’явився, відзив та витребувані документи не надав. Суд, на підставі ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

В судовому засіданні 02.10.08 р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно укладеного між сторонами по справі договору № 4-ст від 09.01.07 р. (далі-Договір), позивач (Підрядник) на замовлення відповідача (Замовник) взяв на себе зобов’язання виконати роботи з установки ливневої насосної установки ЛНУ, на території об’єкту „Золоті ключі”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області .

Згідно п. 2.1. Договору вартість робіт визначається кошторисно-фінансовим розрахунком, узгодженим сторонами та є підставою для розрахунків. Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунок здійснюється на протязі 7 банківських днів після підписання сторонами акта за формою - 2, отримання Замовником рахунку та податкової накладної від Підрядника.

Згідно п. 3.4. Договору строк його дії за наявністю заборгованості обумовлено сторонами моментом повного її погашення.

Пунктом 6.1. Договору передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, але не більш 3 % загальної вартості договору.

Позивачем заявлено до стягнення суму залишку заборгованості за виконані роботи у розмірі 20 455,20 грн., яка підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами виконаних робіт № 69 від 31.05.07 р. та № 140 30.09.07 р., довідками про вартість виконаних робіт від 31.05.07 р., від 30.09.07 р.

У зв’язку з невиконанням відповідачем прийнятих не себе грошових зобов’язань, позивачем було надіслано відповідачу претензію від 30.05.08 р. про сплату суми заборгованості за даним договором у розмірі 20 455,20 грн., 3 527,95 грн. пені, 1416,17 грн. штрафних санкцій.

Відповідачем не надано доказів сплати вартості виконаних робіт у заявленому до стягнення розмірі, чим порушено приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За викладеного суд вбачає достатні підстави для задоволення позову в частині стягнення 20 455,20 грн. боргу; 3 527, 95 грн. пені; 393, 41 грн. 3% річних (з 24.06.2006 р. по 21.07.08 р.) згідно розрахунку позивача.

Щодо решти позовних вимог позивача, пов’язаних із стягненням штрафної санкції у розмірі 1 022,76 грн., суд вважає їх не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що умови договору № 4-ст від 09.01.07 р. не містять іншої відповідальності сторін договору, ніж та, що передбачена п. 6.1. Договору.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроцентрбуд” (49032, м. Дніпропетровськ, вул. Аеродром, 147; ЄДРПОУ 30916917, р/р 26000138123001 в КБ „Приватбанк”, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислової групи „Енергобуд”(49600, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 146, р/р 26007050000454 в КБ „Приватбанк”, МФО 305299, ЗКПО 24997759) 20 455,20 грн. боргу; 3 527, 95 грн. пені; 393, 41 грн. 3% річних; 243,76 грн. витрат по сплаті держмита; 113,25 грн. інформаційних витрат, видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя А.В.Єременко