Court ruling № 22331571, 15.03.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2012 року м. КиївК-24633/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову господарського суду Запорізької області від 30.10.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2009

у справі№ 24/408/07-АП

за позовомВідкритого акціонерного товариства „Мотор Січ”

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Запоріжжі

провизнання протиправним та скасування рішення про застосування

штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Мотор Січ” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасувати рішення № 0001521312/2 від 20.04.2007, в частині застосування штрафних санкцій на суму 221, 66 грн.

Постановою господарського суду Запорізької області від 30.10.2007 позовні вимоги задоволено, скасовано рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 221,66 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2009 постанову господарського суду Запорізької області від 30.10.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2004 по 30.06.2006 та складено акт № 191/08-02/14307794 від 17.11.2006.

За результатами перевірки На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення №0001521312/0 від 30.11.2006, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 2603423, 32 грн. за порушення вимог ст.ст. 1,2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

В порядку адміністративного оскарження рішенням Державної податкової адміністрації в Запорізькій області, на підставі отриманих позивачем індивідуальних ліцензій Національного банку України на продовження термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, рішення № 0001521312/1 скасовано в частині нарахування пені в сумі 2485104, 01 грн. за порушення термів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом з ООД „Евіфрусіч” ( Болгарія), а в іншій частині залишено без змін відповідно та прийнято рішення № 0001521312/2 від 20.04.2007.

Позивач не погодився з нарахуванням пені за порушення термів розрахунків за експортним контрактом з Міністерством оборони Республіки Індії № 1323/658-Е05-137-ГК356 від 29.09.2005 та скасувати частково відповідача № 0001521312/2 від 20.04.2007 в частині нарахування пені в сумі 221, 66 грн.

Позивачем було укладено контракт № 1323/658-Е05-137-ІЮ56 від 29.09.2005 з Міністерством оборони Республіки Індія, за умовами якого підприємство зобовязалось протягом трьох календарних місяців з дати підписання контракту поставити Міністерству оборони Індії запчастини для капітального ремонту авіаційних двигунів.

Оплата поставки повинна була здійснюватись з акредитиву, відкритого Державним банком Індії на користь позивача за дорученням покупця.

Умови відкритого акредитиву відповідають вимогам спільної Постанови КМУ та НБУ № 444 від 21.06.1995 „Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів та типові форми захисних застережень..., що передбачають розрахунки в іноземній валюті”.

Виходячи із умов контракту, позивач повинен поставити товар на територію Індії 29.12.2005, поставка запчастин для капітального ремонту авіадвигунів згідно вантажно-митної декларації № 112000004/6/090116 відбулась 22.03.2006, затримка поставки склала три місяці.

За умовами контракту передбачена можливість надання покупцем - Міністерством оборони Індії запиту на адресу позивача на відшкодування збитків банківським переказом, після здійснення розрахунків за контрактом. На думку відповідача, такі дії надали б підприємству можливість уникнути порушень валютного законодавства, щодо виконання термінів надходження валютної виручки.

Відповідно до Положення про форму зовнішньоекономічних контрактів затвердженого Наказом Міністерства економіки № 201 від 06.09.2001 зовнішньоекономічний договір укладається відповідно до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” та відомих міжнародних звичаїв.

Закон України „Про прядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” не регулює питання відшкодування збитків резидентом України за зовнішньоекономічним контрактом, а інші нормативні акти, що регулюють відносини в сфері контролю за дотриманням термінів розрахунків за валютними операціями не містять чітких вимог щодо порядку такого відшкодування, а також за умови існування усіх підтверджуючих правомірність операції документів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що Міністерством оборони Індії не скористалось правом на відшкодування збитків по контракту, а відшкодування збитків повинно було здійснюватися згідно умов контракту лише за рішенням сторони, інтереси та права якої порушено.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову господарського суду Запорізької області від 30.10.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2009 у справі № 24/408/07-АП слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі відхилити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 30.10.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2009 у справі № 24/408/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіО.І. Степашко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров