Court ruling № 22309045, 06.09.2011, Odesa Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Бабія А. П.

суддів Варикаші О. Д., Станкевича В. А.

при секретарі Тухтарян О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12. 11. 2009 р.,

в с т а н о в и л а:

10. 06. 2008 р. Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - ВАТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту в сумі 204374,69 грн., оскільки відповідач не виконує умови по поверненню кредиту за кредитним договором № 1138 від 25. 04. 2007 р. щодо одержання кредиту у сумі 180200 грн. строком на 60 місяців.

24. 02. 2009 р. до суду надійшло уточнення до позовної заяви, за яким позивач просив стягнути з відповідачів 234028,13 грн. згідно з розрахунком за станом на 19. 02. 2009 р. у звязку з тим, що за період розгляду справи збільшилася сума боргу.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12. 11. 2009 р. позов ВАТ «Державний ощадний банк України» задоволено і стягнуто в солідарному порядку 235758,13 грн. з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського міського відділення № 7860

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13. 04. 2011 р. відхилена апеляційна скарга ОСОБА_2 і вказане рішення суду залишено без змін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким звільнити його від стягнення пені по відсотках і кредиту з тих підстав, що суд не врахував всесвітню фінансову кризу 2008-2009 р. р. і положення статті 617 ЦК України щодо звільнення особи від відповідальності за порушення зобовязання внаслідок випадку або непереборної сили, а також розглянув справу у його відсутність. Вказує, що кредит він отримав на придбання автобусу і збирався гасити кредит за кошти отриманні від прибутку від експлуатації автобусу, але вказаний автобус було зроблено з браком і він постійно ламався, в звязку з чим він просив банк про перенесення строку погашення кредиту або звернути стягнення на предмет застави чи зробити реструктуризацію кредиту, в чому йому було відмовлено.

Відповідно до ст. ст. 76, 305 ЦПК України неявка в судове засідання ОСОБА_3, представника ВАТ «Державний ощадний банк України»; ОСОБА_1, ОСОБА_2 і їх представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги і перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не виконує зобов'язання за укладеним ним з ВАТ «Державний ощадний банк України» договором кредиту, внаслідок чого з відповідачів на користь банку підлягає стягненню заборгованість, яка виникла за договором кредиту.

Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями ст. ст. 525, 526, 611, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом або договором, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором.

Судом встановлено, що 25. 04. 2007 р. ВАТ «Державний ощадний банк України» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1138 (далі Договір), за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 180200 грн. строком на 60 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 25. 04. 2012 р. зі сплатою за користуванням кредитом 17% річних та комісійні винагороди в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Цільовим призначенням кредиту є перерахування з кредитного рахунку позичальника на поточний рахунок продавця товару на підставі платіжного доручення позичальника на здійснення оплати за автомобіль ХАЗ 3250.02, 2007 р. випуску, за договором купівлі-продажу укладеним між позичальником та продавцем транспортного засобу.

Пунктом 3.2.3 Договору встановлено, що у разі порушення позичальником умов цього договору або договору застави банк має право достроково стягнути кредит та суму нарахованих відсотків та інших платежів, що підлягають оплаті.

Згідно п. 3.3.4 Договору позивач зобовязаний здійснювати погашення кредиту щомісячно рівними платежами в сумі 3055 грн. та сплату нарахованих банком відсотків з травня 2007 р.

За п. п. 3.3.5, 3.3.6, 4.1 Договору позичальник зобовязаний погашати кредит точно в строки обумовлені цим договором та своєчасно сплачувати комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання зобовязань на вимогу банку сплатити штрафні санкції. У разі порушень умов цього Договору на вимогу банку позичальник зобовязаний достроково повернути кредит з одночасною сплатою відсотків за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та/або пені встановленої договором.

З власноручного запису від імені ОСОБА_1 на Договорі вбачається, що договір ним прочитаний, умови договору йому зрозумілі і він з ними згодний.

У забезпечення вимог позивача до Договору укладено договір поруки від 25. 04. 2007 р., за яким ОСОБА_2 зобовязався перед банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 вказаного Договору.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав у повному обсязі, а ОСОБА_1 в обумовлені Договором строки свої зобовязання по поверненню кредиту і сплату належних платежів не виконує, у звязку з чим за станом на 19. 02. 2009 р. утворилася заборгованість.

Згідно з наданого банком розрахунку ця заборгованість складається з суми боргу за кредитом в розмірі 177145 грн., суми боргу за відсотками 45852,82 грн., суми пені за відсотками 4698,66 грн., суми пені за кредитом 6331,65 грн., у всього 234028,13 грн.

Вказані фактичні обставини справи, сторонами у справі, в тому числі і в апеляційній скарзі, не оспорюються.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції правильно вирішив справу шляхом задоволення позову.

Що стосується доводів апеляційній скарзі про врахування всесвітньої фінансової кризи 2008-2009 р. р., несправності придбаного автобуса і відмову банку в інший спосіб вирішити проблему заборгованості, то виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України відповідальність за ризики лежить саме на позичальнику.

Положення статті 617 ЦК України щодо звільнення особи від відповідальності за порушення зобовязання не можуть бути застосовані у даній справі, оскільки апелянтом не доведено, що порушення зобовязання сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому, враховуються і положення цієї статті, що не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів, недодержання своїх обовязків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобовязання.

За вищенаведених обставин посилання ОСОБА_1 на те, що на час ухвалення рішення суду 12. 11. 2009 р. він не міг зявитися в судове засідання і знаходився на амбулаторному лікуванні у звязку з переломом гомілки не має правового значення у даному випадку, оскільки він зобовязаний був повідомити суд про причини неявки у судове засідання відповідно до ст. 77 ЦПК України, за якою у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

До того ж діючим цивільним процесуальним законодавством України не передбачена можливість скасування рішення суду першої інстанції лише з підстав відсутності сторони у справі в судовому засіданні.

Таким чином, за відсутності інших доводів викладені в апеляційній скарзі доводи не є підставами для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції і відсутні підстави щодо звільнення ОСОБА_1 від стягнення пені по відсотках та кредиту.

Відповідно до вимог ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

За викладених обставин судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновки суду не спростовують, в зв'язку з чим рішення суду підлягає залишенню без змін.

Разом з тим, апелянтом при поданні апеляційної скарги сплачено лише 60 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а з урахуванням вимог ст. ст. 79, 81 ЦПК України, Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21. 12. 2005 р. № 1258 (з подальшими змінами) належало до сплати 120 грн., у звязку з чим додатково необхідно стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за апеляційною скаргою в розмірі 60 грн. на рахунок апеляційного суду Одеської області за наступними реквізитами: Отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області; код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31215263700007 МФО 828011, Банк отримувача ГУ ДКУ в Одеській області; призначення платежу: КБК 22050002, за ІТЗ Апеляц. суд Од. обл.

Керуючись ст. ст. 209, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313-315, 317, 318, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12. 11. 2009 р. у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за апеляційною скаргою в розмірі 60 (шістдесят) грн. на рахунок апеляційного суду Одеської області за наступними реквізитами: отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області; код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31215263700007 МФО 828011, Банк отримувача ГУ ДКУ в Одеській області; призначення платежу: КБК 22050002, за ІТЗ Апеляц. суд Од. обл.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою суду законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій

О. Д. Варикаша

В. А. Станкевич