Court ruling № 22293144, 15.03.2011, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р.справа № 2а-4008/09/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Добродняк І.Ю

          суддів:                     Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання:          Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача           - не з’явився

відповідача - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юкос-Трейдінг»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року

у справі № 2а-4008/09/0870

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юкос-Трейдінг»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2009 року № 0005161501/0,-

в с т а н о в и л а :

ТОВ «Юкос-Трейдінг»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.09 № 0005161501/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 18254215,00 грн., із яких 13471821,00 грн. –основний платіж, 4782394,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків відповідача про порушення підприємством пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крімтого, право позивача на податковий кредит підтверджується податковими накладними, які сформовані в серпні-вересні 2007 року та отримані після закінчення податкових періодів, в яких відбулася оплата та отримання товарів (робіт, послуг). Суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що позивачем не надано податкових накладних та інших документів на підтвердження його права на податковий кредит. Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено можливості для платника податку приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання діти виникнення права на податковий кредит. Судом першої інстанції встановлено, що в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач безпідставно включав до дозволеного податкового кредиту з червня 2008 року по травень 2009 року суми по податковим накладним, виписаним у серпні та вересні 2007 року, наявність яких позивач не довів.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.121), в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, не повне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

До початку судового засідання до суду надійшло письмове клопотання від відповідача про закриття провадження у справі у зв’язку із ліквідацією ТОВ «Юкос-Трейдінг».

Вказаний факт підтверджений відповідачем ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.09 у справі № 16/190/09 про ліквідацію банкрута ТОВ «Юкос-Трейдінг», м. Запоріжжя, а також довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої в Державному реєстрі міститься запис стосовно ТОВ «Юкос-Трейдінг», ідентифікаційний код 34718961, про проведення 25.12.09 реєстраційної дії –державної реєстрації припинення юридичної особи у зв’язку з визнанням її банкрутом.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, колегія суддів зазначає наступне.

За правилами, встановленими ч.2 ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

У відповідності із ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи викладене, а також те, що спірні правовідносини не передбачають правонаступництва, колегія суддів вважає, що є всі підстави для закриття провадження у даній справі.

В процесі судового розгляду колегією суду встановлено, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, колегія суддів вважає, що відповідно до ч.2 ст.203 КАС України постанова суду першої інстанції має бути визнана нечинною, а провадження у даній справі закрито.

Керуючись п.5 ч. 1 ст. 157, ч.2 ст.203, ст.ст.198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року у справі № 2а-4008/09/0870 визнати нечинною.

Провадження в адміністративній справі закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                            І.Ю. Добродняк

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська

          Суддя:                                                            Я.В. Семененко