Court ruling № 22289971, 06.03.2012, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

06 березня 2012 року                                                                                          № 2а-3149/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко В.А., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Консоль Плюс”

доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

провизнання нечинним та скасування акта зустрічної звірки

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Консоль Плюс” (далі по тексту –позивач, ТОВ “Консоль Плюс”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва (далі по тексту –відповідач, ДПІу Деснянському районі м.Києва), в якому просить визнати нечинним та скасувати акт зустрічної звірки ТОВ “Консоль Плюс”.

Розглянувши матеріали адміністративного позову Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що позивач оскаржує акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 23 лютого 2012 року №163/23-2/32912935 “Про проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю “Консоль-Плюс” (код ЄДРПОУ 32912935) щодо підтвердження реального здійснення, товарності фінансово-господарських операцій з ПП “ТД “Трейд сервіс” (кодЄДРПОУ 34191967) за період з 01.05.2011р. по 31.07.2011р.”.

Частина перша статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з наведеної правової норми, рішення суб’єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Поняття нормативно-правового акта та акта індивідуальної дії в Кодексі адміністративного судочинства не врегульовані, а тому при визначення цих понять слід звернутися до загальних понять права.

Так, нормативно-правовий акт –це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово; акт індивідуальної дії –виданий суб’єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов’язки у того суб’єкта, якому вони адресовані.

Визначальною ознакою як нормативно-правового акта так і акта індивідуальної дії є обов’язковість його приписів для відповідного суб’єкта (кола суб’єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Акт перевірки не є рішеннями суб’єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, лише фіксує виявлені перевіркою порушення, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

При цьому право прийняття за наслідками акта перевірки рішення органом державної податкової служби відповідних правових актів індивідуальної дії –податкових повідомлень-рішень, належить до його дискреційних (виключних) повноважень, в т. ч. може бути не реалізовано.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а отже, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред’явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо предметом позову є скасування акта перевірки суб’єкта владних повноважень, то судам слід відмовляти у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена правова позиція відповідає рекомендаціям Вищого адміністративного суду України, висловленим в пункті 13 інформаційного листа від 30 листопада 2009 року №1619/10/13-09.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Консоль Плюс” у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про визнання нечинним та скасування акта зустрічної звірки на підставі пункту1частини першої статті 109Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 109, статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Консоль Плюс” у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про визнання нечинним та скасування акта зустрічної звірки.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           В.А. Кузьменко