№ 22283363, 17.11.2011, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2011 року 1784/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старової Н.Е при секретарі судового засідання Пшику Ю. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Садівничий масив "Глеваха-1" до Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Київської області про скасування припису від 02.03.2011 №1, -

в с т а н о в и в:

СМ «Глеваха – 1» (далі – позивач) звернулось до суду з позовною заявою про скасування припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі – відповідач ) від 02.03.2011 № 1.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуваний припис не відповідає вимогам законодавства України, у зв’язку з чим даний припис є протиправним та підлягає скасуванню

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги мотивовано, просили суд позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, стверджували, що оскаржуваний припис відповідає вимогам законодавства України, у зв’язку із чим просили суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим та підлягають задоленню.

Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради від 20 серпня 1957 року № 1364 землі садівничого масиву Глеваха-1 були відведені під колективне садівництво.

З пояснень представників позивача, судом встановлено, що територіальний поділ садівничого масиву з виділенням доріг для доступу громадян до ділянок було здійснено після відведені займаних земель під колективне садівництво.

Позивачем було здійснено ремонт однієї з доріг, які пролягають на території садівничого масиву, а саме вулиці Третьої садової.

Посадовими особами відповідача було здійснено перевірку додержання вимог містобудівного законодавства при здійсненні зазначеного ремонту дороги, за наслідками якої було внесено оскаржуваний припис.

На думку відповідача позивачем порушено вимоги статті 5 Закону України «Про основи містобудування» та статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій», оскільки зазначений ремонт дороги здійснено без погодження проектної документації та без одержання дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт, у зв’язку із чим пропонувалось в установлений строк погодити проектно-кошторисну документацію та отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.

Стаття 5 Закону України «Про основи містобудування» визначає основні вимоги до містобудівної діяльності.

Як зазначено вище, оскаржуваний припис внесено 02.03.2011, але Закон України «Про планування і забудову територій», за про порушення вимог статті 29 якого внесено даний припис, втратив чинність на підставі Закону № 3038-VI від 17.02.2011, який в свою чергу набрав чинності з 12.03.2011.

Як встановлено судом та підтверджено представниками сторін у судовому засіданні, позивачем не здійснювалось будівництво нової дороги, а виконано ремонт вже існуючої в межах існуючої смуги відводу з метою поліпшення її покриття та транспортно-експлуатаційних характеристик.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17 лютого 2011 року № 3038-VI

Згідно п. 29 Переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. № 1104, яка діяла на момент проведення позивачем ремонту вказаної дороги, на виконання капітального ремонту автомобільних доріг загального користування IV-V категорії, вулиць та доріг місцевого значення в межах населених пунктів, а також споруд на них та обладнання, що виконується в межах існуючої смуги відводу з метою поліпшення покриття, транспортно-експлуатаційних характеристик доріг і штучних споруд.

Дорога, ремонт якої проведено позивачем, відноситься до вулиць та доріг місцевого значення в межах населених пунктів, даний ремонт було здійснено в межах існуючої смуги відводу з метою поліпшення її покриття та транспортно-експлуатаційних характеристик, у зв’язку із чим суд приходить до висновку про те, що на її ремонт законодавством дійсно не вимагалось отримання дозволу.

Щодо відсутності у позивача проектної документації на ремонт даної дороги та вимог відповідача про її погодження, суд зазначає, що законодавством України не передбачено обов’язку на отримання проектної документації на здійснення садовими товариствами ремонту вже існуючих доріг, який і було проведено позивачем, у зв’язку із чим, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог відповідача про отримання та погодження позивачем даної проектної документації.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч зазначеним вимогам відповідач, як суб‘єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів для обґрунтування заперечень проти позову та не довів правомірність внесення оскаржуваного припису.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача та вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Квитанцією № 25 від 04.04.2011 документально підтвердженні судові витрати здійсненні позивачем в розмірі 3,40 грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись ст.ст.9,69-71, 97,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов садівничого масиву «Глевах-1» – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 02.03.2011 № 1 відносно садівничого масиву «Глевах-1».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Садівничого масиву «Глевах-1» (ідентифікаційний код: 26539825, Київська обл., Васильківський р-н., смт. Глеваха, вул. Залізнична, 18) суму судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                                           Старова Н.Е.

Постанова у повному обсязі виготовлена 15 листопада 2011 року.