№ 22280319, 28.02.2012, Donetsk Administrative Court of Appeal

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року справа №2а-11979/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року у справі № 2а-11979/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Дельта» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання неправомірними дій щодо проведення перевірки,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо викладення в акті перевірки від 08.06.2011 року № 1026/16/37287667 висновку про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «ПКФ «Дельта» з контрагентами згідно додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року у звязку з порушенням статей 203,215, 216, 662, 655, 656 ЦК України.

В подальшому уточнив свої позовні вимоги і просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення перевірки ТОВ «ПКФ «Дельта» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року, яка оформлена актом від 08.06.2011 року № 1026/16/37287667. \ а.с. 30-33\.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року позовні вимоги задоволені повністю. При цьому суд першої інстанції зазначив в постанові, що податковим органом за результатами камеральної перевірки безпідставно зроблено висновки про здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності поза межами правового поля, відсутність у товариства цивільної право-дієздатності, а як наслідок про фіктивність правочинів, укладених позивачем з контрагентами, оскільки такі висновки можливо зробити лише після детального вивчення господарських угод, укладених за період, що перевірявся, та відповідної первинної бухгалтерської документації.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскарження акту перевірки, як і дій по його складанню, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту порушеного права, оскільки цими діями не порушуються права позивача та не встановлюються будь-які обовязки для нього.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою та знаходиться у відповідача на податковому обліку.

8 червня 2011 року відповідачем проведено камеральну перевірку позивача щодо піжтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року, результати якої викладно в акті від 08.06.2011 року № 1026/16/37287667.

Згідно висновків вказаного акту перевірки встановлено порушення позивачем ч. 5 статті 203, ч. 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Вісан» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Зі змісту позовної заяви, незважаючи на зміну формулювання позовних вимог, вбачається, що фактично позивачем оскаржуються дані, які містяться в акті перевірки від 08.06.2011 року № 1026/16/37287667 щодо нікчемності укладених ним правочинів за березень 2011 року. Позивач ці висновки вважає передчасними і немотивованими, а доводи щодо нікчемності правочинів такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки зроблені без дослідження самих господарських угод, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, не є доказом і не можуть бути покладені в основу висновків акту перевірки. Іншого обґрунтування своїх доводів та позовних вимог позивачем суду не надавалось.

Згідно діючого законодавства вказаний акт, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу.

З огляду на вказане акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.

Таким чином, судом першої інстанції помилково зроблено висновок щодо задоволення позовних вимог по визнання неправомірними дій відповідача по проведенню камеральної перевірки, оскільки вчинення дій субєктом владних повноважень в частині проведення зазначеної перевірки є способом реалізації наданої законом функції субєкту владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року у справі № 2а-11979/11/1270 скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «Дельта» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про визнання неправомірними дій щодо проведення перевірки відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення її особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова