№ 22255596, 07.03.2012, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2012 року письмове провадження № 2а-18732/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Готель менеджмент"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2011р. №153381502, №153391502 Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання частково нечинним у частині донарахувань податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств загальною сумою 12090218,90 грн., у тому числі 6104903,35 грн. основного платежу, 5985312,55 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач дійшов хибного висновку про неправомірність віднесення позивачем, починаючи з 2 кварталу 2011 року відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток підприємств.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на висновки Акта камеральної перевірки, відповідно до яких позивачем занижено обєкт оподаткування податком на прибуток внаслідок віднесення до валових витрат відємного значення, отриманого за наслідками діяльності 2010 року, чим порушено вимоги п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України. Позивач просив суд у позові відмовити.

02.03.2011 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Представник позивача, субєкта владних повноважень в судове засідання не зявився, хоча належним чином був попереджений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.11.2011 відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток, про що складено акт № 311/1502/36413399. Під час перевірки відповідач дійшов висновку, що позивач під час складання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року порушив вимоги пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме до складу відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, що є частиною валових витрат ІІ кварталу 2011 року включено відємне значення обєкту оподаткування, отримане за результатами діяльності у 2010 році. Зазначене порушення призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування та відповідно до завищення відємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток в розмірі 9088 099 грн. та заниження обєкту оподаткування у розмірі 27946216 грн.

15.11.2011 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 153381502, яким позивачу збільшив грошове зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 6427630 грн., а також № 153391502, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування на 9088099 грн.

Норма Податкового кодексу України (п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ) про порушення якої зазначає позивач в акті камеральної перевірки, передбачає наступне.

Пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом (п.1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Відповідно до п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Так, відповідач під час проведення камеральної перевірки встановив наявність у позивача відємного значення обєкта оподаткування за 2010 рік, розмір якого не сторонами не оспорюється. Відповідач також не заперечує правомірності включення такого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток підприємств до податкової декларації за 1 квартал 2011 року.

Оскільки зазначені вище норми чинного Податкового кодексу України передбачають подання податкових декларацій наростаючим підсумком та можливість включення до податкової декларації за другий квартал 2011 року відємного значення обєкта оподаткування в разі наявності такого у першому кварталі, то в діях позивача відсутні будь-які ознаки порушення вимог податкового законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши оскаржувані рішення та дії відповідача, суд дійшов висновку, що вони не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи позивача відповідачами не були спростовані.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель менеджмент" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.11.2011 № 153381502 та № 153391502.

Судові витрати в сумі 28,23 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель менеджмент" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій