Court ruling № 22241190, 06.03.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/7274/11 Головуючий у 1-й інстанції: Новікова Т.В.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Геобудсервіс Плюс»до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Геобудсервіс Плюс» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0000083500 від 06.09.2011р. на загальну суму 232 245,00 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ м. Черкаси від 06.09.2011р. №0000083500 про нарахування ПП «Геобудсервіс Плюс»грошового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 232245, 00 грн., в тому числі за основним платежем 185796 грн., штрафними санкціями 46449,00 грн. та скасовано зобовязання по податку на додану вартість в сумі 179207,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 143366,00 грн., штрафними санкціями 35841,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Державна податкова інспекція у місті Черкаси звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Геобудсервіс Плюс», зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 10.04.2008р., та перебуває на обліку платника податків в ДПІ у м. Черкаси, є платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у м. Черкаси була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Геобудсервіс Плюс»з питань взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція»за період з 11.04.08р. по 31.05.11 року за результатами якої складено акт № 2180/23-2/35827570 від 26.08.2011 року.

За висновками, викладеними в акті перевірки № 2180/23-2/35827570 від 26.08.2011 року відповідачем встановлено, що в порушення позивачем пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 від 03.04.1997 року, ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІV, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 185795 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2008р. в сумі 6057, 00 грн., за листопад 2008р. в сумі 123195,00 грн., за грудень 2008р. в сумі 7550,00 грн., за липень 2009р. в сумі 48994,00 грн.. внаслідок декларування обсягів придбання робіт у ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція».

На підставі вказаного акту перевірки, державною податковою інспекцією у м. Черкаси прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 06.09.2011 року № 0000083500 відповідно до якого позивачу збільшено суму податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 232245 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 185796 грн. 00 коп. та за штрафними санкціями 46449 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив його до ДПІ у м. Черкаси, рішенням останньої про результати розгляду заперечення № 3 від 30.08.2011 року залишено без змін висновок податкового органу за актом документальної позапланової виїзної перевірки від 26.08.2011р. №2180/23-2/35827570.

В обгрунтування заявленного позову позивач по справі зазначає, що всі здійсненні господарські операції підтверджені відповідними податковими накладними та договорами, а саме:

- податкова накладна №23105 від 23.10.2008р. за виконанні електромонтажні роботи ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»в особі директора ОСОБА_2 на суму 36342,00 грн. за договором підряду №5 від 01.09.2008р., яка підписана директором та завірена печаткою ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»(а.с.8-10, 23 Т1),

- податкова накладна №21106 від 21.10.2008р. за виконанні електромонтажні роботи ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»в особі директора ОСОБА_2 на суму 11940,00 грн. за договором підряду №6 від 01.09.2008р., яка підписана директором та завірена печаткою ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»(а.с.42-44,63 Т1),

- податкова накладна №28112 від 28.11.2008р. за виконанні електромонтажні роботи ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»в особі директора ОСОБА_2 на суму 359512,80 грн. за договором підряду №9 від 01.11.2008р., яка підписана директором та завірена печаткою ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»(а.с.86-88, 96 Т1),

- податкова накладна №271110 від 27.11.2008р. за виконанні електромонтажні роботи ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»в особі директора ОСОБА_2 на суму 373686,00 грн. за договором підряду №10 від 01.11.2008р., яка підписана директором та завірена печаткою ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»(а.с.129-131, 141 Т1),

- податкова накладна №19125 від 19.12.2008р. за виконанні електромонтажні роботи ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»в особі директора ОСОБА_2 на суму 40608,00 грн. за договором підряду №13 від 01.12.2008р., яка підписана директором та завірена печаткою ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»(а.с.155-157, 168 Т1),

- податкова накладна №18124 від 18.12.2008р. за виконанні електромонтажні роботи ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»в особі директора ОСОБА_2 на суму 4692,00 грн. за договором підряду №14 від 01.12.2008р., яка підписана директором та завірена печаткою ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»(а.с.183-185, 192 Т1),

- податкова накладна №29079 від 29.07.2009р. за виконанні електромонтажні роботи ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»в особі директора ОСОБА_2 на суму 293962,80 грн. за договором підряду №16 від 02.07.2009р., яка підписана директором та завірена печаткою ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»(а.с.203-205, 211 Т1).

П.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлені вимоги до складання податкової накладної, яка має містити - порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Суд першої інстнації прийшов до висновку, що всі документи про здійснення взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція», що стосуються виконання електромонтажних робіт, а саме договори підряду, акти приймання виконаних робіт та розрахункові документи, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, податкові накладні повністю відповідають вимогам цивільного і податкового законодавства щодо договорів між юридичними особами.

Зі змісту договорів підряду №5 від 01.09.2011р., №6 від 01.09.2008р., №9 від 01.11.2008р., №10 від 01.11.2008р., № 13 від 01.12.2008р., №14 від 01.12.2008р., №16 від 02.07.2009р. та податкових накладних і доданих актів приймання виконаних підрядних робіт, як первісних документів позивача, вбачається факт здійснення реальної господарської операції щодо здійснення електромонтажних робіт позивача відповідно до умов зазначених договорів з визначенням сторін договору, строку, ціни та обсягу робіт, які підписані уповноваженою особою, директором товариства ОСОБА_2 та скріплені печаткою ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція». Тому задекларовані позивачем показники податкового кредиту в розрізі контрагентів спростовуються доказами доданими позивачем до адміністративного позову: довідками про вартість виконаних підрядних робіт, відомостями витрачених ресурсів витрат, наданих позивачем до кожного договору підряду, в яких вказані строки і ціна даних електромонтажних робіт.

Суд першої інстанції вважає необгрунтованими висновки податкового органу щодо недостовірності підпису посадової особи контрагента - директора ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»ОСОБА_2, оскільки зазначена особа укладала договори підряду, інші зазначені документи, де стоїть його підпис та печатка, що підтверджено самим актом перевірки від 26.08.2011р. (а. с. 224 Т.1).

З приводу недекларування ПП «Геобудсервіс Плюс»взаємовідносин з ТОВ «Компанія»Будівництво та реконструкція»(а.с.226 Т.1), судом першої інстанції зазначено, що зазначене твердження відповідача по справі спростовується доданими до матеріалів справи податковими деклараціями за перевіряємий період, з додатками №5 до податкової декларації з ПДВ, а тому посилання податкового органу (а.с.224 Т.1) про відсутність декларування позивачем сум ПДВ, суд не бере до уваги.

З огляду на викладені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідачем по справі не доведено правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення, оскільки висновки відповідача не підтверджені жодними належними доказами і носять характер суб”єктивних припущень.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в звязку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Ухвала складена та підписана в повному обсязі 07.03.2012 року.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А. Костюк Л.О.