№ 22223065, 26.03.2012, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

26 березня 2012 р.           Справа № 2а/0270/990/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Богоноса Михайла Богдановича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України у м.Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області (далі позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняв сумі 1780,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у строк визначений Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, не сплатив у повному обсязі суму страхового внеску в розмірі 1780,68 грн., що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст. 183-2 КАС України у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження, ухвалою від 06.03.2012 року відкрив скорочене провадження у справі та запропонував відповідачу в 10-денний термін надати письмові заперечення проти позову. Проте 13 березня 2012 року до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв’язку із зазначенням причин повернення - "за значеною адресою не проживає".

Положеннями частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи, керуючись вимогами статті 183-2 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взята на облік в управлінні Пенсійного фонду в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському р-ні 30.09.2005 р., до 31.12.2010р є платником страхових внесків на обов"язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. - платником єдиного внеску.

Факт заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед управлінням підтверджується повідомленням-розрахунком (а.с. 5) та розрахунком ціни позову (а.с.6).

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 14 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 1058-ІV від 09.07.2003 р. з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1058-ІV), до кола осіб, які є страхувальниками, відносяться застраховані особи, визначені в п. 3 ч.1 ст. 11 цього Закону. Ними є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті,які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

01.07.2004 року набрав законної сили Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003р., у відповідності до абз.4 ч.1 ст. 6 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний реєстратор передає органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб.

Таким чином, платником страхових внесків до Пенсійного фонду України, фізична особа-підприємець стає автоматично з моменту державної реєстрації.

Протягом жовтня - грудня 2010 року відповідач здійснював підприємницьку діяльність, сплачував фіксований податок (плата за торгівельний патент), проте розрахунки по страхових внесках не проводились.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058-ІV, страхові внески - це кошти відрахуваньна соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст.7 цього ж Закону, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Порядок визначення розміру страхового внеску для платника, міститься у визначенні мінімального страхового внеску, що передбачене ст. 1 Закону №1058-ІV, а саме: мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати ( доходу).

Згідно п.6 ст. 20 Закону №1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для фізичних осіб-підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування, є квартал.

На підставі вищевикладеного, за відповідачем числиться заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за період жовтня-грудня 2010 року на загальну суму 1780,68 грн.,у тому числі 1816,68 грн - сума мінімального страхового внеску та 36,00 грн - сума фіксованого податку за період жовтня-грудня 2010 року (а.с.6).

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 106 Закону №1058-ІV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

На виконання даних норм законодавства, відповідачу направлялася вимога про сплату боргу № Ф 212 від 09.02.2011 року про сплату боргу за період жовтня-грудня 2010 року у сумі 1780,68 грн.

Згідно з абз. 6 п. 8.3. Інструкції про порядок обчислення страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення. Належність направлення вимог підтверджується наявними у справі копією рекомендованого листа (а.с.7).

Однак, боржник протягом 10 робочих днів з дня отримання вимог не сплатив суму заборгованості.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму 1780,68 грн у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (24000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на рахунок управління Пенсійного фонду України в м.Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі (вул. ІІІ-тя Гвардійська, 19, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, р/р 25607323390103 в філії ВОУ АТ "Ощадбанк", МФО 302076, код ЄДРПОУ 37865377) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період жовтя-грудня 2010 року в сумі 1780,68 грн (одна тисяча сімсот вісімдесят гривень шістдесят вісім копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України

Суддя Богоніс Михайло Богданович