№ 22201575, 28.03.2012, Samarskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа 2-а-436/40/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2012 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Кушнірчука Р.О.,

при секретарі: Ковтун Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ адміністративну справу за позовом Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_1 про стягнення сплачених коштів,

ВСТАНОВИВ :

12 травня 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 13 квітня 2010 року ОСОБА_1 було надано статус безробітного, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»та призначено допомогу по безробіттю як застраховані особі тривалістю з 13.04.2010 по 07.04.2011 відповідно до ч. 2, 4 статті 22, ч. 2 ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Як виявилося пізніше, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.08.2010 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 18.01.2006. Таким чином на момент реєстрації в центрі зайнятості вона була зареєстрована як приватний підприємець, тому не мала права на отримання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення по безробіттю. Таким чином, ОСОБА_1, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітна і отримуючи допомогу по безробіттю, самостійно забезпечувала себе роботою, що переводить її з статус осіб, які не можуть бути визнані безробітними і відповідно, не мають права на отримання допомоги по безробіттю.

Вказані обставини стали причиною звернення до суду з вказаним позовом, в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська сплачені їй кошти, як допомогу по безробіттю, в загальній сумі

1353,21 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не зявився.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 13 квітня 2010 року ОСОБА_1 було надано статус безробітного, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»та призначено допомогу по безробіттю як застраховані особі тривалістю з 13.04.2010 по 07.04.2011 відповідно до ч. 2, 4 статті 22, ч. 2 ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(надалі Закон) (а.с.5-6).

10 серпня 2010 року ОСОБА_1 було припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до пункту 8 частини 1 статті 31 Закону.

11 жовтня 2010 року ОСОБА_1 було знято з обліку, у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час перебування особи на обліку, як безробітної відповідно до абзацу 14 підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219.

Центром здійснено перевірку обґрунтованості призначення та виплати матеріального забезпечення по безробіттю особі.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АД № 968094 станом на 27.08.2010 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 18.01.2006 року (а.с.7).

Отже, на момент реєстрації в центрі зайнятості відповідач була зареєстрована як приватний підприємець, тому не мала права на отримання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення по безробіттю.

При таких обставинах, згідно з підпунктом "б" пункту третього статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", ОСОБА_1 належить до зайнятого населення.

Таким чином, ОСОБА_1, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітна і отримуючи допомогу по безробіттю, самостійно забезпечувала себе роботою, що переводить її з статус осіб, які не можуть бути визнані безробітними і відповідно, не мають права на отримання допомоги по безробіттю, оскільки, згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону, особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідача було попереджено під особистий підпис про вимоги вказаної статті, проте нею приховано факт своєї реєстрації як приватного підприємця.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 36 Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 6.14 Порядку, стягненню підлягає сума виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, яка становить 1353,21 грн.

Позивачем було направлено претензію № 0878 від 19.10.2010 на суму 1353,21 грн., від отримання якої ОСОБА_1 відмовилась.

На теперішній час, гр. ОСОБА_1 добровільно не повернула вказану суму, а отже вона підлягає стягненню в судовому порядку, шляхом задоволення позовних вимог у заявлений позивачем спосіб.

Крім того, в порядку ст. 94 КАС України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 107,30 гривень.

Керуючись ст.ст. 7 12, 14, 15, 17, 19, 69 71, 86, 87, 94, 98, 128, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_1 про стягнення сплачених коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська розрахунковий рахунок 37173001012050 в ГУДКУ у

Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 37274485) кошти в загальній сумі

1353,21 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові збір в сумі 107,30 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Самарський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, у відповідності до ч. 2 ст. 186 КАС України.

Головуючий суддя: Кушнірчук Р.О.