Court ruling № 22157327, 14.03.2012, Vinnytsia Administrative Court of Appeal

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/11333/11

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Ватаманюка Р.В. Білої Л.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Термопластавтомат" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2011 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора м.Хмельницького в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому до відкритого акціонерного товариства "Термопластавтомат" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2011 року Заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ВАТ "Термопластавтомат" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 в розмірі 26849,55 грн..

Мотивуючи позовні вимоги заявник зазначав, що ВАТ "Термопластавтомат" допустило заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 в розмірі 26849,55 грн. за період з квітня по червень 2011 року у відповідності до Закону України” Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування.”

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 16.11.2011 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

У звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, станом на 30.06.2011 року у апелянта за період з квітня по червень 2011 року склалась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 відповідно до п. "а" ст.13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” в сумі 26849,55 грн..

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з обґрунтованості та правомірності позовних вимог УПФ України у м.Хмельницькому, а відтак наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

В силу положень ст.58 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” Пенсійний фонд є органом, який проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовлює документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов”язкове державне страхування” від 09.07.2003 року, абзацу 4 п.1 ст.2 Закону України „ Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування”, ч.3 п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, відшкодуванню підлягають фактичні витрати ПФ України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 у таких розмірах: 90% фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених і виплачених в 2011 році.

Згідно з абзацом 4 п.1.ст. Закону України „ Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування”, об”єктом оподаткування для суб”єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунку "а" ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

У відповідності до п.п.6.8 Інструкції, підприємства зобов”язані щомісяця до 25 числа вносити до Пенсійного Фонду зазначену в розрахунку повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій , призначених на пільгових умовах.

Статтею 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” визначено категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останнього місця роботи.

Колегія суддів не бере до уваги твердження скаржника щодо помилковості висновків суду першої інстанції, оскільки розмір суми заборгованості за квітень-червень 2011 року підтверджується відомостями, що містяться у матеріалах справи, зокрема копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за Списком №1, карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних виплат за вказаний період, довідками уточнюючими характер роботи, розрахунком суми позову, тощо.

Разом з тим, жодних доказів про сплату скаржником наявної заборгованості матеріали справи не містять, як не містять їх і матеріали апеляційної скарги ВАТ "Термопластавтомат".

Матеріали справи свідчать також про те, що на адресу скаржника направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, водночас останній, всупереч приписам чинного законодавства не виконав покладеного на нього обовязку щодо погашення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у встановлений термін.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення із ВАТ "Термопластавтомат" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 в розмірі 26849,55 грн..

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Термопластавтомат" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Ватаманюк Р.В.

Біла Л.М.