Court ruling № 22140983, 22.02.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3171/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Поліс»ЛТД»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Поліс»ЛТД»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва №0010812340 від 11.10.2010, №0016142305 від 22.12.2010 про застосування до ТОВ «Фірма «Поліс»ЛТД»штрафних санкцій.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 12.04.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

В суді першої інстанції було встановлено, що 29.09.2010 року ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було проведено перевірку за дотриманням ТОВ «Фірма «Поліс»ЛТД», за результатами якої складено Акт перевірки № 1311/26/59/23/21501835 (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від № 637 від 15.12.2004 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (далі Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні) та п. 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

ДПІ у Шевченківському районі міста Києва прийнято рішення № 0011812305 від 11.10.2010 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50125,25 грн. у звязку з порушенням п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні;

За результатами оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0011812305 від 11.10.2010 року ДПА у м. Києві прийнято рішення про результати розгляду скарги № 12929/7/25-214 від 29.11.2010 року, яким вищевказане рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києва скасоване в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 5,00 грн., у звязку з чим ДПІ у Шевченківському районі міста Києва прийнято рішення № 0016142305 від 22.12.2010 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50120,25грн.

З Акту перевірки вбачається, що відповідач, в порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, не оприбуткував грошові кошти на загальну суму 10024,05 грн. в належним чином зареєстрованій КОРО.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися (далі - Положення).

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням реєстраційної книги (далі РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Порядок ведення Книг ОРО визначений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614 «Про порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», згідно п. 7.5 якого використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при ньому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО; в свою чергу облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках такої книги та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Судом встановлено, що у період з 27.02.2009 року по 23.02.2010 року ТОВ «Фірма «Поліс»ЛТД»оприбутковувало готівку шляхом здійснення обліку готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій № 2659009454/р/6 на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

З 24.02.2010 року облік готівкових коштів здійснювався позивачем у книзі обліку розрахункових операцій № 2659009454/р/7, яка була зареєстрована у встановленому порядку 04.03.2010 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що оскільки книга обліку розрахункових операцій була зареєстрована в установленому законом порядку після періоду, що перевірявся відповідачем, то колегія суддів приходить до висновку, позивачем дійсно порушені норми чинного законодавства, а саме: порушено п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року.

Стосовно доводів позивача про неправомірність проведення перевірки органами податкової інспекції, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач посилається на те, що внаслідок проведення планової перевірки, йому не було надано письмового повідомлення про проведення планової виїзної перевірки, а також не надано позивачу наказу на проведення позапланової перевірки, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, проте така позиція судом першої інстанції вірно не була взята до уваги.

В даному випадку проводилась перевірка порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Статтею 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що з метою підвищення контролю формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок, а направлення, були видані для проведення планової перевірки. Таким чином, доводи позивача щодо неправомірності проведення перевірки колегією суддів не приймається до уваги, так як відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог даного закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок, згідно із законодавством.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм матеріального права, колегія суддів звертає увагу на те, що ненадання вищезазначених документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, передбачених частиною першою статті 11-2 Закону України № 509 може бути підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, але не є підставою для визнання перевірки протиправною.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було допущено працівників відповідача до проведення перевірки.А відтак, якщо позивач вважав, що проведеною перевіркою йому заподіяно шкоду, внаслідок порушення його прав працівниками органів державної податкової служби або вимог щодо проведення перевірок, він не позбавлений права звернутися до суду із заявою про відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди.

В матеріалах справи також знаходиться копія направлення № 913/23-05 від 17.09.2010 року. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що проведена відповідачем перевірка, була здійснена в межах повноважень та не суперечить порядку проведення перевірок, що передбачений статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Поліс»ЛТД» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.І. Маслій

В.В. Файдюк

Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2012 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І. Файдюк В.В.