Court ruling № 22131107, 14.11.2011, Sevastopol Administrative Court of Appeals

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3345/11/0170/21

14.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК-ТРАНСГРОУПП"- ОСОБА_2, довіреність № 37 від 12.04.11,

представник відповідача- Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим- не зявився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Євдокімова О.О. ) від 25.05.11 у справі №2а-3345/11/0170/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК-ТРАНСГРОУПП" (вул. Пролетарська 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (вул. Борзенко, 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК-ТРАНСГРОУПП" задоволені: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 0000141701 від 03.03.2011 в частині нарахування податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 123882,41 грн., у тому числі 70789,95 грн. за основним платежем та 53092,46 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2011, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

З 25.01.2011 по 10.02.2011. відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 по 30.09.10.

17.02.2011 за результатами зазначеної перевірки складений Акт від № 94/23-1/34454464, у висновках якого зафіксоване порушення позивачем зокрема п. 12.1 ст. 12, п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 19.2 а) п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в розмірі 71345,32 грн., з них 70789,95 грн. податок з доходів фізичних осіб з вартості отриманого майна в обмін на придбані корпоративні права.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 03.03.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000141701, яким позивачу зокрема за порушення п. 12.1 ст. 12, п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 19.2 а) п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» нараховане податкове зобовязання по податку з доходів найманих працівників у сумі 123882,41 грн., у тому числі 70789,95 грн. за основним платежем та 53092,46 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з п.п. 3.1.3 п.3.1 ст. 3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-ІУ (далі Закон № 889) обєктом оподаткування резидента є, зокрема, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплати.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону № 889 загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Ставки податку визначені у ст. 7 Закону № 889, та п. 7.1 визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від обєкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті.

В свою чергу ст. 12 Закону № 889 визначено оподаткування операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна. Дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Відповідно до п.п. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8 Закону № 889 закріплено оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону..

Згідно внесених змін до Статуту позивача, затвердженого зборами учасників (Протокол №3 від 06.03.2009р.), зареєстрованих комітетом Керченської міської Ради за № 11411050005001006 від 23.03.2009р., сума статутного капіталу позивача збільшена до 2400000,00 грн., який складається з 528000,00 грн. (22%) Статуного капиталу частка ОСОБА_3, та 1872000,00 грн. (78%) Статуного капіталу частка ОСОБА_4. У листопаді 2009р. від ОСОБА_4 в якості внеску у Статутний фонд підприємства позивача отриманий на балансовий облік автотранспорт на загальну суму 296961,00 грн.; у липні 2009р. від ОСОБА_4 в якості внеску у Статутний фонд підприємства позивача отриманий на балансовий облік автотранспорт на загальну суму 174972,00 грн. На загальну суму 471933,00 грн.

Статтею 9 Закону № 889 визначені особливості нарахування та сплати окремих видів доходів, зокрема п. 9.6. ст. 9 закріплено оподаткування інвестиційного прибутку.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: - обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; - зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; - повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента. Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Подальший продаж окремого інвестиційного активу є операцією платника податку з корпоративними правами, а позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу (з урахуванням норм підпункту 9.6.4 вказаного пункту), є інвестиційним прибутком (підпункт 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону № 889), що є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб (підпункт 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889) при здійсненні платником податку зазначеної операції.

За наслідками звітного року до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (підпункт 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 Закону N 889). Фінансові результати операцій з інвестиційними активами (підпункт 9.6.1 пункту 9.6 статті 9 Закону № 889) обліковуються платником податку самостійно та окремо від інших доходів і витрат.

Згідно із п.п. 9.6.7 п. 9.6 ст. 9 Закону № 889 для цілей цього підпункту під терміном "інвестиційний актив" розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.

Відповідно до п.1.21 ст.1 цього Закону № 889 інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать таким законам та цьому Закону у частині визначення термінів.

Отже, отримання на балансовий облік підприємства позивача від фізичної особи автотранспорту в якості внеску у Статутний фонд підприємства в обмін на інвестиційний актив є придбанням такою юридичною особою права власності на автотранспорт, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням автотранспорту, і не є доходом згідно з нормами п. 1.2 ст. 1 Закону № 889 та не відноситься до операцій з купівлі-продажу обєктів рухомого та нерухомого майна, які оподатковуються згідно із ст.ст. 11,12 Закону № 889.

Разом з тим, приписи п.п. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», на які посилається відповідач, стосуються амортизації майна, а не внеску до статутного фонду фізичною особою у вигляді майна у статутний фонд юридичної особи-резидента.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що податкове повідомлення рішення № 0000141701 від 03.03.2011 в частині нарахування податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 123882,41 грн., у тому числі 70789,95 грн. за основним платежем та 53092,46 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями не може бути визнане таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.11 у справі №2а-3345/11/0170/21 залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.05.11 у справі №2а-3345/11/0170/21 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 листопада 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко