№ 22119245, 29.02.2012, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 лютого 2012 року                     № 2а-670/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ексіст Україна"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2010р. №0000922330/0 Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»(далі –позивач, ТОВ «Ексіст Україна») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (далі –відповідач, ДПІ у Подільському районі міста Києва) про, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 28.02.2012, скасування податкового повідомлення-рішення № 0000922330/0 від 04.10.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржуване рішення, оскільки податкові декларації та розшифровки складено у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято в зв’язку з порушенням позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість».

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

ДПІ у Подільському районі міста Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Ексіст Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2010 по 28.02.2010, про що складено Акт № 305/23-304/36047792 від 21.09.2010 (Далі –Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2010 року на суму 576240 грн.

Такі висновки податкового органу мотивовані тим, що до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 576240 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Омега». При цьому, за результатами аналізу даних Системи обробки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено відхилення ПДВ податкового кредиту ТОВ «Ексіст Україна»та податкового зобов’язання ТОВ «Омега»у лютому 2010 року на суму 576240 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000922330/0 від 04.10.2010, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 864 360 грн., в тому числі 576 240 грн. - основний платіж, 288120 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Інших обставин та підстав для винесення оскаржуваного рішення відповідачем не встановлено та в Акті перевірки не відображено.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (Далі –Закон № 168), що діяв на момент спірних правовідносин, визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України № 168, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, підставою для зменшення позивачу податкового кредиту за лютий 2010 року на суму 576240 грн. може бути встановлення контролюючим органом відсутності у позивача податкових накладних, митних декларацій тощо, які підтверджують факт сплати (нарахування) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг).

Разом з тим, зменшення податкового кредиту у зв’язку з неподанням контрагентом платника податків податкової звітності або відповідним відображенням власних податкових показників, за відсутності інших підстав вважати податковий кредит не підтвердженим, чинним законодавством –не передбачено.

При цьому, об’єкт оподаткування виникає не при поданні чи неподанні декларації з відображенням у ній відповідних показників, а при проведенні фінансово-господарської операції. Проте обставини проведення фінансово-господарської операції позивача і його контрагента податковою службою не перевірялися –відомостей про це у акті перевірки не відображено. Обставин безтоварності операцій позивача з його контрагентом податковою службою згідно змісту акту перевірки також не було встановлено.

Сама по собі несплата податку продавцем або не відображення контрагентом такої операції у звітних податкових документах в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Зворотнього податковими законами не встановлено, а відповідачем не доведено.

Поряд з цим, суд приймає до уваги те, що ТОВ «Омега»було в подальшому було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ за лютий 2010 року, у додатку до якого задекларовано обсяги поставки та суму ПДВ по операціям з ТОВ «Ексіст Україна».

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, відповідно до якого у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, податкове повідомлення-рішення № 0000922330/0 від 04.10.2010 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва № 0000922330/0 від 04.10.2010.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                              О.В. Кротюк