Court ruling № 22028696, 29.11.2011, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/4439/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2011р. по справі№2а-1670/4439/11

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів <Список ><Текст >

до Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група" <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення адміністративно-господарських сануцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

26 травня 2011 року, Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Білоцерківська агропромислова група» (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 133 106,10 грн та пені у розмірі 1 637,13 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2011 року позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Білоцерківська агропромислова група» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задоволено частково.

Стягнено з Приватного підприємства «Білоцерківська агропромислова група» (с. Білоцерківка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38340, ЄДРПОУ 13961362, р/р260006042 в АБ «Полтава-Банк», МФО 331489) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, одержувач УДК в Великобагачанському районі, код ЄДРПОУ 34698275, р/рЗ 1218230700013 в ГУДК України у Полтавській обл., МФО 831019) адміністративно-господарські санкції у розмірі 11092 (одинадцять тисяч дев'яносто дві) гривні 18 (вісімнадцять) копійок та пеню у розмірі 136 (сто тридцять шість) гривень 43 (сорок три) копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що відповідач самостійно рахував кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів і округлило до цілого значення. Однак, позивач не надав жодного доказу відмови відповідача у працевлаштуванні інваліда.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду ,що 18.02.2011 відповідач подав до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість населення та працевлаштування інвалідів за 2010 рік (форма № 10-ПІ).

Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства у 2010 році становила 294 осіб. Норматив для працевлаштування інвалідів склав 12 робочих місць. Разом з тим, згідно цього ж Звіту, на підприємстві протягом 2010 року працювало 7 осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.

За недотримання нормативу робочих місць по кількості працюючих інвалідів позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 133 106,10 грн.

Прострочення терміну оплати адміністративно-господарських санкцій відповідачем складає 41 день (з 16.04.2011 по 26.05.2011), у зв'язку з чим відповідачу нараховано пеню у розмірі 1 637,13 грн.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того що позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 133 106,10 грн та пені у розмірі 1 637,13 грн, застосованих до відповідача за незабезпечення нормативу робочих місць працевлаштування інвалідів у кількості 6 одиниць, підлягає задоволенню в частині застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за 1 незайняте інвалідом місце про яке відповідач не повідомляв службу зайнятості протягом 6 місяців (з липня по грудень 2010 року), тобто у розмірі 11092,18 грн адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 136,43 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 “Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування”, затвердженого Постановою КМ України N 70 від 31.01.2007р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно ст.18-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця .

Згідно ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення", підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч.1ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наданої відповідачем інформації щодо вакансій робочих місць для інвалідів у 2010 році, кількість яких змінювалась відповідно до середньооблікової чисельності працюючих, у січні-квітні 2010 року на підприємстві існувало 5 вакансій таких робочих місць, у травні - 3, у червні - 4, з липня по грудень 2010 року - 6.

Отже, звітуючи перед службою зайнятості відповідач вірно зазначав у звітах за січень-червень 2010 року кількість вакантних місць для інвалідів тоді, як з липня 2010 року таких вакансій повинно бути 6 одиниць, а відповідач зазначив по 5 осіб.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 133 106,10 грн та пені у розмірі 1 637,13 грн, застосованих до відповідача за незабезпечення нормативу робочих місць працевлаштування інвалідів у кількості 6 одиниць, підлягає задоволенню в частині застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за 1 незайняте інвалідом місце про яке відповідач не повідомляв службу зайнятості протягом 6 місяців (з липня по грудень 2010 року), тобто у розмірі 11092,18 грн адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 136,43 грн.

З огляду на вищезазначене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 ><198/199 >, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2011р. по справі№2а-1670/4439/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бондар В.О.

Судді<підпис >

<підпис >Кононенко З.О. Донець Л.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2011 р.