№ 2202470, 20.06.2008, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03.03.08р.

Справа № А36/103-08(А38/54-08)

За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Криворіжський комбінат побутового обслуговування", м.Кривий Ріг

до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі, м.Кривий Ріг

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Суддя Кожан М.П.

Секретар судового засідання Тесля М.М.

Представники:

від позивача: Філімошин А.І., наказ №27 від 25.05.03р., паспорт АЕ946190 від 17.12.97р.

від відповідача: Лаврик Р.С., довіреність №39235/10/100 від 29.12.07р.

від відповідача: Маринич В.Я., довіреність №6135/10/152 від 29.02.08р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0004111502/0 від 03.12.2007р., №0004121502/0 від 03.12.2007р. та №0004131502/0 від 03.12.2007р.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків, викладених в акті перевірки фактичним обставинам та невірним застосування відповідачем податкового законодавства.

Відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності з діючим законодавством та просить в позові відмовити.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем була проведена перевірка позивача з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період 02.07.2007р. по 29.10.2007р., за результатами якої був складений акт № 490/152/22992278 від 27.11.2007р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0004111502/0 від 03.12.2007р., відповідно до якого до позивача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»(далі Закон 2181) застосовано штрафні санкції у розмірі 3,40грн. за затримку на 18 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 34,0грн.(10% суми податкового зобов’язання, сплаченого із затримкою); №0004121502/0 від 03.12.2007р., відповідно до якого до позивача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (далі Закон 2181) застосовано штрафні санкції у розмірі 1266,39грн. за затримку на 60 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 6331,95грн.(20% суми податкового зобов’язання, сплаченого із затримкою); №0004131502/0 від 03.12.2007р., відповідно до якого до позивача на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»(далі Закон 2181) застосовано штрафні санкції у розмірі 3683,29грн. за затримку на 119 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 7366,57грн.(50% суми податкового зобов’язання, сплаченого із затримкою).

Визначення спірної суми штрафної санкції відповідно до акту перевірки пов’язується з наступним: перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість, визначеного у податкових деклараціях з ПДВ від 19.06.2007р. №29897 та від 20.08.2007р. №50606. Порушено пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону 2181.

Суд не погоджується із вказаними висновками відповідача та вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем вчасно було сплачено податкові зобов’язання за вказаними податковими накладними.

Так, платіжним дорученням № 138 від 26.07.2007р. було сплачено 15234,00грн. ПДВ за травень 2007р., строк сплати до 30.06.07р. за декларацією від 19.06.2007р. №29897.

Платіжним дорученням №172 від 23.08.2007р. було сплачено 3166,00грн. ПДВ за липень 2007р., строк сплати до 30.08.07р. за декларацією від 20.08.2007р. №50606.

Відповідачем не надано доказів наявності у позивача податкового боргу, на погашення якого були направлені грошові кошти, які були перераховані позивачем відповідно до вказаних платіжних доручень.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спірні рішення прийняті безпідставно.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Задовольнити адміністративний позов.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі № 0004111502/0 від 03.12.2007р., № 0004121502/0 від 03.12.2007р., № 0004131502/0 від 03.12.2007р.

Присудити судові витрати у сумі 3грн.40коп. з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Криворіжський комбінат побутового обслуговування".

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.П.Кожан

Дата складення постанови у повному обсязі 21.04.2008р.