Court ruling № 22020369, 16.11.2011, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 р.Справа № 2а-6529/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засіданняРепетун К.В.

представника відповідача Божинського А.В.

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. по справі№2а-6529/10/1670

за позовом Приватного підприємствп "Гравіс" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення-рішення та першої податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. позов приватного підприємства "Гравіс" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної держаної податкової інспекції у Полтавській області від 30.11.2010р. № 0007402301/0/4026 та першу податкову вимогу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 24.12.2010 № 1/1266/1084.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Гравіс" витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається не повне з'ясування обставин справи, порушення норми пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.159 КАС України, що привело до невірного вирішення справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів , вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, дослідив докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області проведена планова виїзна перевірка ПП “Гравіс” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.06.2010р. за результатами якої складено акт від 18.11.2010 №6155/23-209/24558913.

30.11.2010 р. Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0007402301/0/4026, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 186 609,00 грн (основний платіж 124406,00 грн; штрафна санкція 62203,00 грн).

Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті перевірки від 18.11.2010 №6155/23-209/24558913 висновок Кременчуцької ОДПІ про порушення ПП “Гравіс” вимоги пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” внаслідок заниження приросту балансової вартості запасів, а саме: паливно-мастильних матеріалів, які були придбані підприємством та не реалізовані згідно перелічених в акті видаткових накладних у ІV кварталі 2007 року, І кварталі 2008 року, ІV кварталі 2008 року, ІV кварталі 2009 року, І кварталі 2010 року, ІІ кварталі 2010 року, що призвело до заниження суми валових доходів, а відтак і податку на прибуток.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Так, згідно з пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" ", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 під запасами розуміються активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Як встановлено судом, паливно-мастильні матеріали ПП “Гравіс” придбані 24.12.2007р., 25.12.2007р., 23.01.2008р., 20.02.2008р., 18.11.2008р., 04.11.2009р.,10.12.2009р., 18.122009р, 02.03.2010р., 19.03.2010р., 21.04.2010р.,17.05.2010р., 25.05.2010р., 15.06.2010р. в це же день були продані іншим субєктам, зокрема СТОВ “Агрофірма Оржицька», “Кременчуцьке АТП-15307”, ХК “АвтоКрАЗ”, СТОВ “Лукім”я”.

Паливно-мастильні матеріали реалізовувалися ПП “Гравіс”за договорами поставки, а саме:

-№27/01-1 від 27.01.2009 р., укладеного між ПП “Гравіс”як постачальником та СТОВ “Лукім”я” як покупцем,

-№ 5/01-1 від 05.01.2007 р. та № 2/01-1 від 02.01.2008 р., укладеного між ПП “Гравіс” як постачальником та ВАТ “Кременчуцьке АТП-15307”як покупцем,

- №31/01-1 від 31.01.2007 р. та № 11/01-1 від 11.01.2010 р., укладеного між ПП “Гравіс”як постачальником та СТОВ “Агрофірма Оржицька”як покупцем,

-№ 1815 Си від 06.12.2007 р. (з урахуванням додаткової угоди № 13 від 14.12.2009 р.), укладеного між ПП “Гравіс”як продавцем та ХК “АвтоКрАЗ”як покупцем.

Факт здійснення господарських операцій підтверджений накладними № 24/12-1 від 24.12.2007 р. та № 15063 від 15.06.2010 р. (СТОВ “Агрофірма Оржицька”), накладними № 25/15-1 від 25.12.2007 р., № 23/01-2 від 23.01.2008 р. та № 20/02-2 від 20.02.2008 р. (ВАТ “Кременчуцьке АТП-15307”), накладними № 18/11-1 від 18.11.2008 р., 10/12-1 від 10.12.2009 р., № 18/12-2 від 18.12.2009 р., № 02/03-1 від 02.03.2010 р,№ 19/03-3 від 19.03.2010 р., № 21041 від 21.04.2010 р., № 17051 від 17.05.2010 р. та № 25051 від 25.05.2010 р. (ХК “АвтоКрАЗ”) та накладною № 04/11-1 від 04.11.2009 р. (СТОВ “Лукім”я”).

Відповідачем відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України не надано доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги щодо відсутності факту реалізації придбаних позивачем паливно-мастильних матеріалів. Відповідачем визнається, що первинні бухгалтерські документи щодо здійснення господарських операцій з купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів були надані позивачем податковому органу під час проведення перевірки.

Як встановлено судом та визнається сторонами по справі, ПП “Гравіс” не є виробником продукції, не має складів, є посередником на ринку торгівлі нафтопродуктами, а отже, не має приросту балансової вартості товарів на складах, у незавершеному виробництві та у залишках готової продукції /а.с.111, 114, 144, 145, 154-156, т. І/. Всі нафтопродукти купувалися ним та в цей же день перепродаються.

За висновками Кременчуцької ОДПІ в порушення п.5.9. ст.5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» ПП «Гравіс» не вірно визначило у 4 кварталі 2007р., 1,4 кварталі 2008р., 4 кварталі 2009р., 1 та 2 кварталі 2010 року приріст балансової вартості запасів, всього на загальну суму 15655,00 грн.

Проте з відомості обліку руху товарно-матеріальних цінностей вбачається, що реалізація товарів проводилася в день їх придбання. Як вбачається з фінансових звітів у розділі П балансу позивача готова продукція не обліковувалася.

Отже висновок відповідача про порушення позивачем положення пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” є необґрунтованим.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем не доведено правомірності винесеного повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної держаної податкової інспекції у Полтавській області від 30.11.2010 р. № 0007402301/0/4026.

За таких обставин, колегія суддів , переглянувши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права та правильному встановлені обставин справи.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. по справі№2а-6529/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Сіренко О.І.

Судді<підпис >

<підпис >Спаскін О.А. Русанова В.Б. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 21.11.2011 р.