Court ruling № 22012178, 24.10.2011, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 р.Справа № 2а-5986/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Карма-КТК ЛТД" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2010р. по справі№2а-5986/10/1670

за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Полтавській області <Список ><Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Карма-КТК ЛТД" <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року по справі №2а-5986/10/1670 позов Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Полтавській області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Карма-КТК ЛТД" (далі відповідач) про стягнення боргу - задоволено.

Стягнуто з відповідача фінансову санкцію в розмірі 3400,00 гривень до Державного бюджету.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 21 вересня 2010 року, на підставі витягу з наказу № 445 від 15.09.2010 та направлення № 376 від 15.09.2010 року, працівниками позивача була здійснена перевірка господарської одиниці кафе "Аеліта", що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 17, та належить відповідачу.

Під час перевірки встановлено порушення статті 15-2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". При перевірці встановлено факт відсутності наочної інформації, яка складається із графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту: “Куріння заборонено”.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №386/16-32-03/23545050 від 21.09.2010, який був підписаний особою, в присутності якої проводилася перевірка, без зауважень.

28.09.2010 року на підставі вищенаведеного акту позивачем було винесено рішення №160827 про застосування до відповідача фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн.

Рішення у звязку з неможливістю його вручити розміщено на дошці оголошень 15.11.2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Частиною 2 статті 9 зазначеного Закону встановлено, що у разі, коли державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Статтею 15-2 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлено, що забороняється куріння тютюнових виробів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у закладах охорони здоров'я; 3) у навчальних та освітньо-виховних закладах; 4) на дитячих майданчиках; 5) на спортивних майданчиках; 6) у під'їздах жилих будинків; 7) у підземних переходах; 8) у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів: 1) у закладах громадського харчування; 2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; 3) у приміщеннях закладів культури; 4) у приміщеннях закритих спортивних споруд; 5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Згідно з ч.2 ст. 17 цього ж Закону у разі необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень.

Під час перевірки встановлено порушення статті 15-2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". При перевірці встановлено факт відсутності наочної інформації, яка складається із графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту: “Куріння заборонено”.

Матеріалами справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки позивачем складено акт №386/16-32-03/23545050 від 21.09.2010, який був підписаний особою, в присутності якої проводилася перевірка, без зауважень.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами,

Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режим) ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) па здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідації суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені ним Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 241 цього Кодексу адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджет в разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Пункт 2.12. Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України визначає одним із завдань департаменту застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Стаття 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” передбачає за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 17 зазначеного Закону до субєктів господарювання, у разі нерозміщення наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено" застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Відповідачем в добровільному порядку сума фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн за рішенням № 160827 від 28.09.2011 року не сплачена.

Зазначене рішення від 28.09.2011 року є чинним та не скасовано.

Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених норм, колегія суддів приходить до слідуючого, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок про обґрунтованість позивачем вимог щодо стягнення з відповідача фінансової санкції в розмірі 3400,00 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п. 1 ч.1ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що рішення суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому постанову не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Карма-КТК ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2010р. по справі№2а-5986/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 28.10.2011 р.