Decision № 2200124, 15.09.2008, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

15.09.2008

Справа №2-22/8516-2008

15 вересня 2008 року Справа №2-22/8516-2008

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034. м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6)

до Ялтинського міського пологового будинку (98600, м.Ялта, вул.Григор’єва, 38)

про стягнення 32378,19 грн.

Суддя: Калініченко А.А.

Представники сторін:

Позивача : Ключник О.О. – ю/к, дов. від 03.01.2008 р.

Відповідача: не з’явився.

Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» - звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою, у якій просить стягнути з Ялтинського міського пологового будинку 32378,19 грн., у тому числі 25742,13 грн. основного боргу, 789,45 грн. пені, 5725,94 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 120,67 грн. а також витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача надав клопотання про зменшення суми позовних вимог та просив стягнути з відповідача 23971,64 грн. заборгованості за несплачену електроенергію, 789,45 грн. пені, 5725,94 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 120,67 грн. а також витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

У порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами документи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Між позивачем та відповідачем 30.05.2007 р. було укладено договір № 3081, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» прийняло на себе зобов'язання поставляти відповідачу електроенергію, а останній сплачувати її вартість та здійснювати інші платежі (п.1 договору).

Згідно з п.2.2.4 договору споживач зобов’язаний сплачувати вартість спожитої електроенергії згідно з умовами додатку № 4.1 та № 4.2 договору.

Дата оплати встановлюється до 10 числа кожного місяця у відповідно до п.78 Правил користування електричною енергією ( п. 5 додатку № 4.2 до договору).

У випадку несвоєчасної оплати за спожиту електроенергію споживач зобов’язаний сплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, а також 3% річних від простроченої суми (п. 8 додатку № 4.2 до договору від 30.05.2005 р.).

Сторони встановили термін дії зазначеного договору до 31.12.2007 р.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання в силу якого, один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін) або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі й кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Ст. 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника в сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. (ст. 217 ГК України). При цьому, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (ст. 218 ГК України). У відповідності зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні їм правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання. Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст.232 ГК України). Згідно зі ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України ) зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони ( кредитора) певні дії ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та ін.) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України( ст. 526 ЦК України). Виконання зобов'язання може забеспечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст. 546 ЦК України).

Ст. 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передавати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання .

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язан сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У матеріалах справи є копії рахунків-накладних № 3081/1 від 05.12.2007 р., № 3081/2 від 05.12.2007 р., № 3081/4-П від 05.12.2007 р., № 3081/1 від 05.01.2008 р.. №3081/2 від 05.01.2008 р., № 3081/4-П від 05.01.2008 р., № 3081/1 від 05.02.2008 р., № 3081/4-П від 05.02.2008 р., № 3081/1 від 05.03.2008 р. , № 3081/4-П від 05.03.2008 р. № 3081/1 від 03.04.2008 р. , №3081/2 від 05.04.2008 р., № 3081/3 від 05.04.2008 р., № 3081/4-п від 05.04.2008 р., згідно з якими відповідачу була поставлена електрична енергія на загальну суму 25742, 13 грн.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті спожитої електроенергії частково, непогашеною залишилась сума 17335,58 грн.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором № 3081 від 30.05.2008 р. , тому згідно зі ст. 218, 230 ГК України, ст.ст. 526, 549, 625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача боргу, з урахуванням клопотання позивача про уточнення, у сумі 17335,58 грн.

Поряд з вимогами про стягнення основного боргу позивачем також заявлено вимоги про стягнення пені в розмірі 789,45 грн., які підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 8 додатку № 4.2 до договору від 30.05.2005 р. у випадку несвоєчасної оплати за спожиту електроенергію споживач зобов’язаний сплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, а також 3 % річних від простроченої суми.

Розмір пені в сумі 789,45 грн., нарахованої позивачем відповідно до договору, не перевищує передбаченого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 33 ГПК України, не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті електоренергії.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором № 3081 від 30.05.2005 р., тому згідно зі статтею 549 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 789,45 грн. пені.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 5725,94 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 120,67 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 33 ГПК України, не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором № 3081 від 30.05.2005 р., тому згідно зі статтею 625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 5725,94 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 120,67 грн.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

За згодою представника позивача у ході судового засідання, яке відбулось 15.09.2008 р., були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. У відповідності зі ст. 84 ГПК України рішення оформлене та підписане 23.09.2008 р.

Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80, 82 –85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Ялтинського міського пологового будинку (98600, м. Ялта, вул. Григор’єва, 38, п/р 35411001002643 УДК в АРК м.Сімферополь, МФО 824026 ЄДРПОУ 20672150) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6, п/р 260323051142 філія КРУ Ощадбанк м.Сімферполь МФО 324805 ЄДРПОУ 00131400) 17335, 58 грн. заборгованості, 789,45 грн. пені, 5725,94 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 120,67 грн., 323,78 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.