Court ruling № 21986144, 07.03.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2012 р. м. КиївК-4512/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2008 року по справі №А36/506-07 за позовом ТОВ «Інтерпайп»до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2008 року, позовні вимоги ТОВ «Інтерпайп»(правонаступник ТОВ «Імпульс Груп») до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 16.04.2007 №0001812306/0, від 14.05.2007 №0001812306/1, від 16.06.2007 №0001812306/2, від 27.08.2007 №0001812306/3, якими позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 85130,36грн. в тому числі за основним платежем 56753,57грн., штрафні (фінансові) санкції 28376,79грн.

Рішення судів мотивовано безпідставністю нарахування позивачеві податкових зобовязань, оскільки зобовязання що виникли за договорами поруки з приводу погашення заборгованості перед банком за договором про надання кредитної лінії, не можуть бути поворотною фінансовою допомогою у розумінні п.п.1.22.2 п.1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 18.03.2008 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 27.02.2009 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2008 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.п.1.22.1, п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 та п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №389/23-6/13418356 від 30.03.2007, складеного за результатом виїзної планової перевірки ТОВ «Інтерпайп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.12.2006, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2007 №0001812306/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 85130,36грн. в тому числі за основним платежем 56753,57грн., штрафні (фінансові) санкції 28376,79грн.

За результатом адміністративного оскарження було прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.05.2007 №0001812306/1, від 16.06.2007 №0001812306/2, від 27.08.2007 №0001812306/3, якими нараховані податкові зобовязання по податку на прибуток та штрафні санкції залишено без змін.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобовязань слугував висновок податкового органу щодо заниження позивачем валового доходу за 12 місяців 2005 року на 227014,26грн., оскільки зобовязання, які виникли між ТОВ «Інтерпайп»та його поручителями Корпорацією «Науково-виробнича інвестиційна група «Інтерпайп»та ЗАТ СК «Аура» відповідно до умов договорів поруки №081105-П від 08.11.2005, №131205-П від 13.12.2005 з приводу погашення заборгованості ТОВ «Інтерпайп»перед банком за договором про надання кредитної лінії №081105-Л від 08.11.2005 є поворотною фінансовою допомогою.

Відповідно до п.п.1.22.2 п.1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Частиною 2 ст. 556 Цивільного кодексу України передбачено, що до поручителя, який виконав зобовязання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобовязанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Судами встановлено, що відповідно до умов кредитного договору позивач зобовязувався повернути одержані кредити та сплатити нараховані відсотки за користування кредитом, а відповідно до умов договорів поруки сплатити поручителю суму кредиту, відсотки за користування кредитними ресурсами та пеню за кожний день прострочення виконання зобовязання.

З матеріалів справи вбачається, що на вимогу банку поручителі позивача Корпорація «Науково-виробнича інвестиційна група «Інтерпайп»та ЗАТ СК «Аура»сплатили банку заборгованість ТОВ «Інтерпайп»за кредитним договором, а саме: кредит та відсотки за користування кредитом.

Отже, за встановлених обставин, та враховуючи, що забезпечення виконання зобовязання у виді поруки не передбачає передачу поручителем боржнику у користування на визначений строк певної грошової суми, кредитним договором передбачена сплата відсотків за користування кредитними коштами, а боржник зобовязаний сплатити поручителю, до якого перейшло право вимоги, суму кредиту, відсотки за користування кредитними ресурсами та пеню за кожний день прострочення виконання зобовязання, зобовязання які виникли між ТОВ «Інтерпайп»та його поручителями Корпорацією «Науково-виробнича інвестиційна група «Інтерпайп»та ЗАТ СК «Аура»відповідно до умов договорів поруки №081105-П від 08.11.2005, №131205-П від 13.12.2005 з приводу погашення заборгованості ТОВ «Інтерпайп»перед банком за договором про надання кредитної лінії №081105-Л від 08.11.2005ТОВ «Інтерпайп»не можуть бути поворотною фінансовою допомогою у розумінні п.п.1.22.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв

Суддя Т.М. Шипуліна