№ 21979534, 20.12.2011, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 р.Справа № 2-а-5205/09/1416 Категорія:10.3.3Головуючий в 1 інстанції: Костюченко Г.С. Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого суддіКоваля М.П.

суддів Потапчука В.О.

Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціальних виплат і компенсацій Ленінського району Департаменту праці та соціального захисту населення м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціальних виплат і компенсацій Ленінського району Департаменту праці та соціального захисту населення м. Миколаєва про стягнення недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, неправомірними; стягнути на її користь заборгованість зі сплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період часу: з січня 2008 року по березень 2009 року в сумі 6144 грн.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2009 року позов задоволений частково. Відповідача зобовязано здійснити перерахунок позивачу розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 25.10.2007 року по 31.12.2007 року; в решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій просить скасувати вищевказану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та зважаючи на правомірність своїх дій.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 та п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має дитину віком до 3-х років та отримує відповідну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Як вбачається із змісту позовних вимог, предметом спору є розмір відповідної допомоги, який, на думку позивача, не сплачувався належним чином.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції припустився помилки задовольняючи позов та стягуючи на користь позивача відповідні кошти за вказаний період з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся за судовим захистом 23 березня 2009 року. При цьому, правовідносини, які виникли між сторонами та звернення до судового захисту відбулися в період їх регулювання КАС України № 2747 VI- від 6 липня 2005 року (з послідуючими змінами та доповненнями згідно закону України від 18.02.2010), тому суд вважає за можливе застосувати до спірних відносин саме положення попередньої редакції КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України № 2747 VI, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України № 2747 VI, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на пропущений позивачем строк звернення до суду. У зв'язку із цим, враховуючи річний строк звернення та фактичну дату звернення позивача до суду, до розгляду підлягають позовні вимоги лише за період з 23 березня 2008 року. Отже, в задоволенні позовних вимог за 2007 рік, з огляду на пропущений строк позовної давності та наполяганні відповідача відмовити у задоволенні позову з цієї підстави, слід відмовити.

Що стосується позовних вимог за 2008-2009 роки, то колегія суддів виходить з наступного.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності.

Статтею 71 Закону України від 26.12.2008 № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік»встановлено право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Постановою КМ України від 22.02.2008 №57 «Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми»затверджені зміни, що вносяться до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 N1751 та від 24 лютого 2003 N250, Постановою КМ України від 11.01.2007 № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми»затверджено Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, а отже є чинними, що доводить правомірність здійснених відповідачем у 2009 році виплат спірної допомоги.

Колегія суддів, проаналізувавши викладені вище положення та дослідивши матеріали справи дійшла висновку про те, що позивачу протягом 2008-2009 років зазначена допомога виплачувалась у розмірі 130,00 грн. щомісячно, а отже дії відповідача щодо нарахування та виплати відповідають вимогам Закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови, якою слід в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Крім того, відповідно до чинного на момент звернення позивача до суду п. «з»ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставка державного мита із апеляційних скарг на рішення судів складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що при подачі апеляційної скарги апелянтом не оплачено державне мито, а в даному випадку орган соціального забезпечення від сплати державного мита не звільняється, судова колегія вважає за необхідне стягнути з апелянта судовий збір у встановленому законодавством розмірі.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління соціальних виплат і компенсацій Ленінського району Департаменту праці та соціального захисту населення м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2009 року - задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 вересня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціальних виплат і компенсацій Ленінського району Департаменту праці та соціального захисту населення м. Миколаєва про стягнення недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління соціальних виплат і компенсацій Ленінського району Департаменту праці та соціального захисту населення м. Миколаєва про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовити.

Стягнути з Управління соціальних виплат і компенсацій Ленінського району Департаменту праці та соціального захисту населення м. Миколаєва судовий збір в розмірі 1,70 гривень (одна гривня 70 коп.) за подачу апеляційної скарги на рахунок № 31114095700008, код бюджетної класифікації 22090200, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк отримувач: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: / М.П. Коваль/

Суддя: / В.О. Потапчук/

Суддя: / Г.В. Семенюк/