№ 21941913, 27.02.2012, Vinnytsia District Administrative Court

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/636/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання: Терлецькому Євгену Броніславовичу

представників сторін:

позивача: Щуру А.А.

відповідача : Борщевському М.Й., Гнатюку В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Барської міжрайонної державної податкової інспекції

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

10 лютого 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Барська міжрайонна державна податкова інспекція до товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс»про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 61156 грн. 17 коп., яка в добровільному порядку відповідачем не погашена, у зв`язку з чим дана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовільнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіс», згідно із довідкою від 18 жовтня 2010 року №196, взято на облік в Барській МДПІ (а.с.7)

Згідно поданих до Барської МДПІ податкових декларацій з податку на додану вартість №9009165709 від 19 жовтня 2011 року, №9011481780 від 18 листопада 2011 року, №9012289962 від 15 грудня 2011 року, №9013639036 від 17 січня 2012 року, відповідачем самостійно визначено грошове зобовязання в загальній сумі 120847 грн.

20 січня 2011 року відповідачем подано до Барської МДПІ декларацію з податку на додану вартість №9006439549 за грудень 2010 року, якою податкове зобов'язання відповідачем було визначено в сумі 63033 грн., а також визначено суму заборгованості з податку на додану вартість в сумі 49150 грн.

Суд встановив, що Барською МДПІ прийнято рішення №4 від 28 січня 2011 року про розстрочення грошових зобов'язань в сумі 45859,67 грн. (а.с.24-25). Відповідно до даного рішення, розстрочення надавалось строком з 28 січня 2011 року по 23 грудня 2011 року.

Проте, іншим рішенням №4 від 02 листопада 2011 року податковий орган у зв'язку з порушенням умов погашення податкового боргу скасував розстрочення сплати заборгованості (а.с. 22).

При цьому, за порушення відповідачем строків сплати узгоджених грошових зобовязань до Товариства застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 10714,21 грн. шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень №0000361600 від 16 грудня 2011 року, №0000011600 від 05 січня 2012 року, №0000021600 від 05 січня 2012 року. Дані податкові повідомлення-рішення отримані головним бухгалтером Товариства 16 грудня 2011 року та 05 січня 2012 року відповідно, що підтверджується корінцями податкових повідомлень-рішень (а.с. 31,32).

В звязку із частковою сплатою Товариством суми боргу за ним залишається рахуватись несплачене грошове зобовязання по податку на додану вартість з урахуванням пені в загальному розмірі 61156,17 грн.

Розмір заборгованості підтверджується витягами з облікової картки платника податку (а.с. 31-41), повідомленням податкового органу (а.с.9), а також не заперечується представниками відповідача.

Визначаючись з приводу заявлених вимог, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до положень пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, відповідно до п.п 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності .

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно зі статтею 59 Податкового кодексу України, податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом направлення податкової вимоги №85 від 08 листопада 2011 року (а.с. 42). Однак, податкова вимога залишилась без виконання.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статтей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Оцінюючи визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд бере до уваги наступне.

Частиною третьою статті 136 КАС України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 112 КАС України, відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, а також не порушує права, свободи або інтереси інших осіб.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а в матеріалах справи відсутні докази понесених ним судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такої компенсації відповідно Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовільнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" (вул. Леніна, 180, смт. Муровані Курилівці, Вінницька область, ідентифікаційний код 03582735) готівкові кошти та кошти з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" (260009168 в ВОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 302247, 26009136014, 2604329151 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805, 26000487001001 в Вінницькій філії ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 302689) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 61156 (шістдесят одна тисяча сто п'ятдесят шість) гривень 17 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЯремчук Костянтин Олександрович