№ 21914872, 29.02.2012, Chernihiv District Administrative Court

Справа № 2а/2570/698/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Галенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Чернігівторф» до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання протиправною постанову та її скасування, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Чернігівторф» (далі по тексту позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (далі по тексту відповідач), в якому просить визнати протиправною постанову відповідача від 31.01.2012 року про накладення арешту в межах суми боргу 675112,36 грн., що містяться на рахунках №: 26003000199922, 26005000199919, 26008000199916 в АТ «Ерсте Банк» м. Київ, МФО 380009 та належить позивачу (код 02968220); скасувати постанову про арешт рахунків №: 26003000199922, 26005000199919, 26008000199916 в АТ «Ерсте Банк» м. Київ, МФО 380009, що належать позивачу, накладений постановою Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 31.01.2012 року; визнати протиправною постанову Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 27.01.2012 року про накладення арешту на кошти в межах суми боргу 675112,36 грн., що перебувають у касі Державного підприємства «Чернігівторф» та надходять до неї; скасувати постанову про арешт коштів в межах суми боргу 675112,36 грн., що перебувають у касі позивача (код 02968220) та надходять до неї, накладений постановою Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 27.01.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні постанови винесенні протиправно, оскільки позивач, згідно Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», внесений до реєстру підприємств паливо-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, відносно яких забороняється накладення арешту та майно та кошти.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав повністю та пояснив, що дія Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» щодо зупинення виконавчого провадження відносно підприємств, які внесені до реєстру підприємств паливо-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості не поширюється стосовно виконання виконавчих документів про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат, що належать працівнику у звязку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообовязкового державного соціального страхування, яка виникла до 01.01.2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27.01.2012 року заступником начальника Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Міщенко Є.О. при виконанні зведеного виконавчого провадження винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 8-9), якою накладено арешт на кошти в межах суми боргу 675112,36 грн., що перебувають у касі боржника Державного підприємства «Чернігівторф» (код 02968220) та надходять до неї.

Крім того, 31.01.2012 року заступником начальника Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Міщенко Є.О. було винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 10-11) згідно якої було накладено арешт на кошти в межах суми боргу 675112,36 грн., що містяться на рахунках №: 26003000199922, 26005000199919, 26008000199916 в АТ «Ерсте Банк» м. Київ, МФО 380009 та належить позивачу (код 02968220).

Копії зазначених постанов були направлені позивачу для виконання, про що свідчать супровідні листи від 27.01.2012 року № 199/5/9 та від 31.01.2012 року № 199/5/9 (а.с. 6,7).

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до частини першої та другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно виписки з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливного-енергетичного комплексу» (а.с. 5) позивач внесений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та приймає участь у процедурі погашення заборгованості.

Відповідно до абзацу шостого пункту 3.7. статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01.01.2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 01.01.2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані постанови про арешт коштів боржника винесені відповідачем на виконання рішень судів щодо стягнення з Державного підприємства «Чернігівторф» заборгованості по виплаті заробітної плати, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, а тому дія зазначеного Закону щодо зупинення виконавчого провадження не розповсюджується на дане зведене виконавче провадження.

При розгляді та вирішенні даної справи суд керується тим, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем не виконано рішення судів на підставі, яких були видані виконавчі документи, при примусовому виконанні яких було винесені постанови про арешт коштів боржника від 27.01.2012 року та від 31.01.2012 року, тому відсутні правові підстави для скасування зазначених постанов.

Дана правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 16.09.2009 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Димитров до Державної виконавчої служби в м. Димитров, за участю 3-ї особи на боці відповідача: Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про визнання неправомірними дій державного виконавця.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про відсутність порушень чинного законодавства з боку відповідача, оскільки заступником начальника Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Міщенко Є.О. дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Чернігівторф» до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання протиправною постанову та її скасування відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Непочатих В.О.