№ 21912907, 29.02.2012, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/942/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гарника К.Ю.,

при секретарі Яремин Н.І.,

за участю:

представника відповідача - Щепоткіної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Українидо Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер"про стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2012 року Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України(далі по тексту - позивач, Держфінпослуг) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер"(далі по тексту - відповідач, ПАТ "СК "Партнер") про стягнення штрафу у розмірі 8500,00 грн, посилаючись на те, що відповідачем порушено вимоги законодавства про фінансові послуги, внаслідок чого до нього було застосовано захід впливу у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансових послуг та страхівання. ПАТ "СК "Партнер" не сплачено штрафні санкції в установленому законом порядку, що є підставою для звернення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до суду про стягнення зазначених коштів у примусовому порядку.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, у прохальній частині позовної заяви просив суд про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях, посилаючись на невідповідність встановленій процедурі прийнятих актів, що стали підставою для стягнення штрафу в судовому порядку.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "СК "Партнер" набуло статусу фінансової установи шляхом внесення до Державного реєстру фінансових установ, який ведеться Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та є суб'єктом нагляду Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

13 жовтня 2010 року працівниками позивача на підставі пункту 4.5 розділу 4 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 року № 125, зареєстрованим Міністерством юстиції України 03 грудня 2003 року за № 1115/8436, складено акт про порушення відповідачем вимог чинного законодавства про фінансові послуги, яким зафіксовано наступні порушення:

- пункту з частини першої статті 20 Закону України "Про страхування" щодо невиконання страховиком обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк;

- пункту з частини першої статті 20 Закону України "Про страхування" в частині невиконанням страховиком обов'язку здійснити сплату страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування;

- частини першої статті 25 Закону України "Про страхування" щодо невиконання Страховиком обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування у відповідності до договору страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (а.с. 34-37).

На підставі вказаного акту позивачем винесено припис від 31.10.2010 № СК-421/11-1115, яким ПАТ "СК "Партнер" Усунути виявлені порушення вимог законодавства України про фінансові послуги, повідомити про виконання вимог цього припису та подати підтверджуючі документи до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України у термін до 30.11.2011.

21 жовтня 2011 року працівниками позивача відповідно пунктів 4.5 та 4.6 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 року № 125, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2003 року за № 1115/8436, на підставі отриманих від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" документів по страховій справі ОСОБА_2 було складено Акт № 473/42/6-ап (а.с. 16-18), яким зафіксовано наступні порушення:

1. статті 25 Закону України "Про страхування" щодо нездійснення страхової виплати або виплати страхового відшкодування згідно з договором страхування;

2. пункту 2.16 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.09.2003 за 805/8126 щодо нездійснення страховиком страхової виплати у порядку та на умовах визначених статтею 25 Закону України "Про страхування";

3. пункту 6.12 розділу 6 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 № 125 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.12.2003 за № 1115/8436 щодо невиконання особою рішення про застосування заходів впливу після набрання ним чинності;

4. пункту 2.2 розділу 2 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Держаної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 № 125 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 № 1115/8436 щодо невиконання страховиком обов'язку письмово повідомити Держфінпослуг про виконання вимог припису у визначений у ньому термін.

На підставі даного Акту перевірки позивачем винесено постанову від 31 жовтня 2011 року № СК-421/11-1114 про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинене на ринках фінансових послуг, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 8500,00 грн (а.с. 19), яку отримано 08 листопада 2011 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с. 21).

Як вбачається з резолютивної частини постанови, відповідача було зобов'язано повідомити Держфінпослуг про сплату штрафу та надати копії підтверджуючих документів у термін до 30 листопада 2011 року.

Проте, станом на момент розгляду справи постанова про накладення штрафу в судовому порядку не оскаржувалась, сума штрафної санкції в розмірі 8500,00 грн до Державного бюджету України не перерахована.

Надаючи оцінку посиланням відповідача на оскарження постанови про застосування штрафних санкцій, суд вважає їх необгрунтованими, оскільки відповідно до Рішення від 26 грудня 2011 року № СК-421/11-1388 провадження закрито у зв'язку з тим, що вирішення справи не належить до компетенції Держфінпослуг, а у судовому порядку вказана постанова не оскаржувалась.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до частини 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення фінансових санкцій та пені у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності застосування цих санкцій не може бути предметом доказування, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Частиною третьою статті 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено право Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на звернення до суду з позовом про стягнення штрафу.

Враховуючи наявність у відповідача обов`язку зі сплати зобовязань, а у позивача прав на контроль за сплатою штрафних санкцій та на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична особа чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" про стягнення штрафу задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" (39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Чапаєва, 75, код ЄДРПОУ 13958383) до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації за доходами 21081100 та символ звітності банку 100) штраф у сумі 8500,00 грн (вісім тисяч п'ятсот гривень).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 05 березня 2012 року.

СуддяК.Ю. Гарник