№ 2189292, 18.04.2008, Donetsk Administrative Court of Appeal

                                                             Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

                                               ПОСТАНОВА      

          Іменем України

18 квітня 2008 року                                                       справа № 22-а-2506/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

головуючого  Білак С.В.        суддів

при секретарі

за участі представника позивача

представник позивачаГеращенко І.В., Міронової Г.М.

Танцюра Н.С.

Васіної А.О.

Щербань Л.Д.розглянувши у відкритому

апеляційну скаргусудовому засіданні

Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполяна постанову              Донецького окружного адміністративного судувід 29.10.2007 року  по справі№ 2-а-646/07 /суддя Галатіна О.О./за позовомПрокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Іллічівськом районі м. Маріуполя Донецької областідоПриватного підприємства “Азов – Алтай”простягнення заборгованості перед бюджетом, -

                                                 ВСТАНОВИЛА:

      Позивач прокурор Іллічівського району м. Маріуполя, діючий в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Іллічівськом районі м. Маріуполя Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємства “Азов – Алтай” про стягнення заборгованості перед бюджетом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2007 року відмовлено у задоволенні позовних вимог прокурору Іллічівського району м. Маріуполя, діючого в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Іллічівськом районі м. Маріуполя Донецької області до приватного підприємства “Азов – Алтай” про стягнення заборгованості перед бюджетом.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області  просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов і стягнути з відповідача податковий борг у сумі 7018.43 грн., з посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник відповідача заперечував проти доводів скарги, вважає судове рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство «Азов-Алтай» є юридичною особою, зареєстроване на підставі розпорядження № 896 від 25.12.1996р. виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, взяте на податковий облік в ДПІ у Іллічівськом районі м.Маріуполя Донецької області.

Між Маріупольською міською радою Донецької області та приватним підприємством «Азов-Алтай» був укладений договір оренди земельної ділянки від 26.11.2001р. і згідно  п.2.3, п.3.2 зазначеного договору, відповідач зобов»язався вносити орендну плату пропорційно щомісяця.

Відповідачем самостійно здійснювався розрахунок орендної плати за оренду землі на протязі 2005-2007 років, що підтверджується податковими деклараціями розрахунку земельного податку за 2005-2007рр. Загальні суми визначені у податкових розрахунках відповідача по сплаті земельного податку за 2005-2007рр. позивач визнав і проти їх правильності не заперечував, але за порушення граничних строків сплати орендної плати відповідачем по договору від 26.11.2001р. за період з 2005-2007рр. були нараховані штрафні санкції і прийняті податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов суд першої інстанціївиходив з того, що строки сплати податку на землю встановлюються спеціальним Законом України “Про плату за землю”, а тому у відповідача відсутні правові підстави застосовувати дію Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

По справі не вимагається збирання й додаткова перевірка доказів, обставини справи судом встановлені повно й правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права.

Спірні штрафні санкції до відповідача було застосовано відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення термінів спати узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб за землю.

З преамбули Закону України “Про плату за землю” від 3 липня 1992 року № 2535-ХІІ, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, цим Законом визначаються розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтю 25 Закону України “Про плату за землю” за прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня у розмірах, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України “Про плату за землю” за порушення норм цього Закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Враховуючи межі застосування Закону України “Про плату за землю” та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а Закон України “Про плату за землю” є загальною з цих питань.

Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права.

З огляду на наведене висновкисуду першої інстанціїу цій справі щодо превалювання Закону України “Про плату за землю” над положеннями Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо накладення штрафу за порушення строків розрахунків з земельного податку є помилковим.

Спеціальними нормами податкового законодавства, якими запроваджено певні види податкових зобов’язань встановлюються ключові питання з його застосування, тому загальні норми податкового законодавства застосовуються виключно щодо тих питань та обставин які не врегульовано спеціальною нормою.

Представник відповідача в судовому засіданні не оспорював факт порушення граничних строків сплати орендної плати за землю і підтвердив, що податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржував.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач зобов»язаний був сплатити узгоджену суму податкового зобов»язання за платежем: орендна плата юридичних осіб за землю в сумі 7018.43 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови, якою вимоги прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Іллічівськом районі м. Маріуполя Донецької області до приватного підприємства “Азов – Алтай” про стягнення заборгованості перед бюджетом   необхідно задовольнити і стягнути з приватного підприємства “Азов – Алтай” (ЄДРПОУ 24467599) на користь місцевого бюджету (рахунок № 33215812700053, код платежу 13050200, одержувач  місцевий бюджет Іллічівського району, ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694) штраф в сумі 7018 грн. 43 коп. за платежем: орендна плата юридичних осіб за землю за рахунок майна відповідача.

В силу ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, з приватного підприємства “Азов – Алтай”  на користь державного бюджету необхідно стягнути судовий в сумі 3 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 24, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2007 року у справі № 2-а-646/07р. задовольнити повністю.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2007 року у справі № 2-а-646/07р за позовом Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Іллічівськом районі м. Маріуполя Донецької області до приватного підприємства “Азов – Алтай” про стягнення заборгованості перед бюджетом - скасувати.

Позов Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Іллічівськом районі м. Маріуполя Донецької області до приватного підприємства “Азов – Алтай” про стягнення заборгованості перед бюджетом    задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Азов – Алтай” (ЄДРПОУ 24467599) на користь місцевого бюджету (рахунок № 33215812700053, код платежу 13050200, одержувач  місцевий бюджет Іллічівського району, ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694) штраф в сумі 7018 грн. 43 коп. за платежем: орендна плата юридичних осіб за землю за рахунок майна відповідача.

Стягнути з приватного підприємства “Азов – Алтай” на користь державного бюджету судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошена 18 квітня 2008 року, в повному обсязі постанова виготовлена 21 квітня 2008 року.

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови  в повному обсязі. 

Головуючий:                                                                    С.В.Білак

            Судді:             

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО

СУДДЯ                                                                                           С.В.БІЛАК