Court ruling № 21799059, 09.02.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2012 року м. КиївК-23993/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Степашка О.І.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Всеукраїнська управляюча компанія” на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2009

у справі№ 2а-37124/08/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Всеукраїнська управляюча компанія”

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання протиправними та скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Всеукраїнська управляюча компанія” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2009 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2009 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2009 скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив її в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка податкової звітності з податку на прибуток позивача та складено акт № 1389/1540/33340559 від 27.11.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0013571540/0 від 08.12.2008, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24316,95 грн.

Перевіркою встановлено порушення пп. 1.22.1, п. 1.22, ст. 1, пп. 5.2.1, п. 5.2, ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та занижено податок на прибуток за 3 квартали 2008 року на 3477,6 грн., збільшено переплату по особистому рахунку підприємства з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року на суму 23159 грн., згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартали 2008 року.

17.10.2008 позивачем подана відповідачеві декларація з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2008 року та уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, кореговано валові витрати у сторону збільшення раніше зазначеного обсягу валових витрат у податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року у сторону збільшення на 93255 грн.

Згідно рядка 7 зазначеного розрахунку „Сума переплати, нарахованої у звязку з виправленням помилки”, збільшено валові витрати 23314 грн.

Відповідно до пп. 4.1.1, п. ”б” пп. 4.1.4, п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп. 4.2.1, п. 4.2, ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фордами” якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що надання уточненого розрахунку призвело до формування відємного значення податкового зобовязання Держави перед позивачем, що означає правомірність визначення зазначеного зобовязання податковим органом.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Всеукраїнська управляюча компанія” на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2009 у справі № 2а-37124/08/0570 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Всеукраїнська управляюча компанія” відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.05.2009 у справі № 2а-37124/08/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіС.Е. Острович

О.І. Степашко Суддя М.О. Федоров