Court ruling № 21796129, 29.09.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 року м. КиївК-27985/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.

Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І. провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волна-Прім»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

ПостановоюМиколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2010 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волна-Прім»задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 14.05.09 р. №№ 0000342301/0, 0000352301/0, прийняті державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вперіод з 27.03.09 р. по 16.04.09 р. відповідач провів планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.06 р. по 31.12.08 р. та склав Акт перевірки від 22.04.09 р. № 1680/23-600/31267744.

В Акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем: пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.1. пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, підпункту 7.9.6. пункту 7.9 статті 7, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток на суму 91627 грн.; абзацу 4 пункту 9.4 статті 9, пункти 10.1, 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 57542 грн., підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 16.3.2 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого нарахована пеня за несвоєчасне перерахування податку за період з 17.02.06 р. по 11.12.08 р.

За наслідками проведеної перевірки відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення 14.05.09 р.: № 0000342301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі основного платежу 91627 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 56745 грн.; № 0000352301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі основного платежу 57542 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29961 грн.

Датою збільшення валового доходу згідно пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є дата яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що орендна плата відповідно до договорів оренди між ТОВ «Волна-Прім»та СПД ФОП ОСОБА_1 за 2006, 2007 та 2008 роки склала за весь термін оренди по 29000 грн., 70000 грн. та 26600 грн. відповідно.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що саме вищезазначені суми були сплачені позивачу за договорами оренди 2006-2008 років, що підтверджується матеріалами справи, а саме: актами прийому робіт, квитанціями до прибуткових касових ордерів, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень повідомлень прийнято до уваги не було та зроблено помилковий та безпідставний висновок про те, що вказана в договорах сума орендної плати є сумою за один місяць, а не за весь термін користування орендованим майном.

Статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено обов'язкову реєстрацію платником податку на додану вартість - у випадках встановлених законом, у тому числі підпунктом 2.3.1 цього Закону, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що скоригований валових дохід позивача за 2007 рік повинен був скласти 130599 грн., що не перевищує 300000 гривень та відповідно не передбачає обов'язкову реєстрацію платником податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва відхилити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

С.Е. Острович

СуддіН.Є. Маринчак О.М. Нечитайло Н.Г. Пилипчук О.І. Степашко Суддя С.Е. Острович