№ 21786721, 23.11.2011, Circuit Administrative Court of the Autonomous Republic of Crimea

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2011 р. (15:28) Справа №2а-12081/11/0170/19 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді Кузнякової С.Ю.

при секретарі Устіновій І.В.,

за участю представника позивача шатунова С. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський центр розвитку туризму"

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю “Кримський центр розвитку туризму” звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання нечинним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялта №0006521501 від 21.09.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки відповідача про порушення позивачем термінів подання податкової звітності – розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджетів за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи.

Як зазначив позивач, відповідно до п. 15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В свою чергу, обов’язок платника податків подавати декларації передбачено п. 49.1, п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, відповідно до яких податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Позивач зазначив, що згідно ч. 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011р. № 138, частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Разом з тим, як пояснив позивач, він не є унітарним підприємством та не повинен подавати відповідний розрахунок, у зв’язку з цим штрафні санкції в розмірі 170грн. за неподання такого розрахунку згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням застосовані до нього протиправно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.10.2011 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2011 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 150 КАС України.

Після перерви слухання справи було продовжено.

У судове засідання, призначене на 23.11.2011р., представник відповідача не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

24.11.2011р. від відповідача до суду надійшли заперечення на позовну заяву, але враховуючи, що судом 23.11.2011р. справу було вирішено на підставі наявних у ній доказів, суд не приймає вказані заперечення до уваги.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим є суб’єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки та податкового повідомлення-рішення, суд зобов’язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача –Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим у зв’язку з дотриманням порядку, строків та підстав проведення перевірки та прийняттям такого повідомлення –рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Кримський центр розвитку туризму”є юридичною особою, яка 12.08.1999 року зареєстрована Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 593666 та Довідкою з ЄДРПОУ № 05.3-6-21/283 від 04.05.2006 року (а.с. 5-6).

Таким чином, ТОВ “Кримський центр розвитку туризму”являється суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що 12.09.2011р. Державною податковою інспекцією у м. Ялта АР Крим проведена камеральна перевірка податкової звітності –розрахунка частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджетів за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності платника податку ТОВ “Кримський центр розвитку туризму” за 2 квартал 2011р., за результатами якої складено акт перевірки №2566/30027970/15-1 від 12.09.2011р. (а.с. 7)

Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів подання податкової звітності –розрахунка частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджетів за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, що є порушенням п. 49.2 та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

Вказані висновки акту перевірки були покладені ДПІ у м. Ялта АР Крим в основу податкового повідомлення-рішення №0006521501 від 21.09.2011р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 170,00грн. з податку –частина чистого прибутку (доходу), що вилучається до бюджету (а.с. 8)

Перевіряючи дотримання ДПІ у м. Ялта АР Крим порядку та підстав проведення камеральної перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

В силу п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

П. 86.2 ст. 86 ПК України визначає, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для проведення даної камеральної перевірки у відповідача існували.

Перевіряючи правомірність прийняття ДПІ у м. Ялта АР Крим податкового повідомлення –рішення №0006521501 від 21.09.2011р. про застосування штрафних санкцій за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності –розрахунка частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджетів за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

П. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України обумовлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Судом встановлено, що згідно з ч. 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011р. № 138, частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, чинне законодавство покладає обов’язок подавати до органів державної податкової служби розрахунок частини чистого прибутку (доходу) саме на державні унітарні підприємства та їх об'єднання.

Судом встановлено, що позивач включений до Переліку господарських товариств (підприємств), створених не в процесі приватизації, що мають нереалізовані пакети акцій (частки), що належать АР Крим, затвердженого постановою Ради Міністрів АРК № 240 від 24.04.2007р. (в редакції постанови № 296 від 26.05.2009р.), та має у статутному капіталі 70% акцій, що належать АР Крим (уповноважена особа по управлінню корпоративними правами міністерство курортів і туризму АР Крим) (а.с. 15)

Разом з тим, досліджуючи питання, чи є позивач державним унітарним підприємством, яке зобов’язано подавати до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство".

Державне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника і органу влади, до сфери управління якого воно входить.

Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивач є товариством з обмеженою відповідальністю, а не державним підприємством.

Крім того, згідно з довідкою Головного управління статистики в АР Крим № 05.3-6-21/283, форма власності за КФВ ТОВ “Кримський центр розвитку туризму”є приватною, а не державною, а отже позивач не є державним унітарним підприємством в розумінні чинного законодавства України та на нього не поширюється обов’язок подавати до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у встановлені строки.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що штрафні санкції в розмірі 170,00грн. за порушення позивачем термінів подання податкової звітності –розрахунка частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджетів за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності застосовані до позивача згідно податкового повідомлення-рішення №0006521501 від 21.09.2011р. безпідставно та необгрунтовано.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ у м. Ялта АР Крим належними доказами не доведено правомірності податкового повідомлення-рішення №0006521501 від 21.09.2011р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00грн. згідно податкового повідомлення–рішення №0006521501 від 21.09.2011р.

Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0006521501 від 21.09.2011р. є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.11.2011 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 28.11.2011 року.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0006521501 від 21.09.2011р.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримський центр розвитку туризму” судовий збір в розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Кузнякова С.Ю.