№ 21782791, 30.01.2012, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5617/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

при секретарі судового засідання: Вівсяна Інні Василівні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю;

відповідача : ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

до: Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми "Елекомс"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці до Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми "Елекомс" про стягнення податкового боргу.

Адміністративний позов мотивований тим, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 178290,02 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку що адміністративний позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Закрите акціонерне товариство науково-виробнича фірма "Елекомс" зареєстроване реєстраційною палатою Вінницької міської ради за ідент. номером 20110825 від 22.06.1999р., за адресою м. Вінниця, вул. К.Маркса, буд.8 (а.с.28), керівником якого є ОСОБА_3 (а.с.27).

На підставі запорошення податковим органом проведено перевірку відповідача, результат якої оформлений актом за № 1036/12/15-1/20110825 від 21.10.2010р. про результати невиїзної документальної перевірки платника на прибуток. Якою зокрема встановлено, що відповідачем занижено податкове зобовязання у податковій звітності на суму 179419 грн. (а.с.10).

Як встановлено в ході судового розгляду, підставою для проведення перевірки слугували податкова декларація з податку на прибуток подана відповідачем до податкового органу на викання свого обовязку щодо подачі податкової звітності (а.с.14-17).

На підставі зафіксованих порушень ДПІ у м. Вінниці прийняло податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0012141520/2 від 02.02.2011р., яким визначено суму грошового зобовязання в розмірі 141556 грн. та № 0014021520/2 від 02.02.2011р. у відповідності до якого встановлено штрафну санкцію в розмірі 44525 грн. (а.с.12), які отримані відповідачем 24.02.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.13).

Не погодившись з вище прийнятими рішеннями відповідач оскаржив їх в судовому порядку, зокрема постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2011р. у задоволенні позовних вимог відмовлено, а ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011р., апеляційна скарга ЗАТ НВФ "Елекомс" залишена без задоволення, а постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2011р., без змін, даний факт підтверджується матеріалами справи та не спростовувався відповідачем в ході судового розгляду справи .

Здійснивши аналіз матеріалів справи та заслухавши пояснення позивача судом встановлено, що борг по сплаті податку на прибуток який належить до сплати становить 176 080,95 грн. даний факт підтверджується витягом з картки особового рахунку станом на 01.12.2011р. (а.с.18-20).

Крім того, як свідчать матеріалами справи, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість яка виникла на підставі поданої до податкового органу податкової декларації від 21.11.2011р. в сумі 2197 грн., однак з урахуванням часткової сплати сума боргу становить 2078,86 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, яка рахується за відповідачем становить по сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість 178 290,02 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з того, що відповідно до п.п. 2.2.1. п.2.2 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) ( надалі - Закон) контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом

Положення п.п. б п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону передбачають, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно із п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Так, п.п.14.1.175.п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.58.1.ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені строки до бюджету не сплатив, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Разом з тим, у відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини є підставою для звільнення від доказування.

Як вбачається із мотивувальної частини рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2011р. у скасуванні податкових повідомлень рішень № 0012141520/2 та № 0014021520/2 від 02.02.2011р.відмовлено, а ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011р. постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2011р. залишено без змін, а скаргу відповідача без задоволення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що посилання відповідача стосовного неправомірності нарахування боргу не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, відповідно до якої у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми "Елекомс" (м. Вінниця, вул.К.Маркса, буд.,8, код ЄДРПОУ 20110825, р/р 260082857 ПАТ "Кредитпромбанк", МФО 300863) податковий боргу в сумі 178 290 (сто сімдесят вісім тисяч двісті дев'яносто) грн. 02 (дві) коп. на користь державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЧернюк Алла Юріївна