Decision № 21782002, 06.03.2012, Commercial Court of Ternopil Oblast

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2012 р.Справа № 2/102/5022-1769/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Колубаєвої В.О.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль, 46006

про стягнення 5 955 944 грн. 13 коп. заборгованості та штрафних санкцій.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1., довіреність № 10-48 від 17.03.11 р.

відповідача: ОСОБА_2, довіреність№ 5 від 15.02.2011р.

Суть справи: 28.02.2012р. та 29.02.2012р. позивач звернувся в суд із заявою №14/2-38 від 22.02.2012р. про збільшення позовних вимог на 272 745 грн. 19 коп., із них: на 198 969 грн. 14 коп. пені за неналежне виконання грошових зобовязань; 35 355 грн. 76 коп. втрат від інфляційних процесів; 38 420 грн. 29коп. 3% річних за користування коштами. Пояснює, що суми зазначені в даній заяві, підраховані станом на 31.12.2011р.

При ознайомленні із заявою, суд встановив, що в порушення ст. 6 Закону України "Про судовий збір", позивач не представив доказів того, що при збільшенні розміру позовних вимог він недоплачену суму судового збору сплатив до звернення до суду з даною заявою. А тому суд, керуючись ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повертає заяву позивача про збільшення позовних вимог №14/2-38 від 22.02.2012р. без розгляду (Роз'яснення Вищого Господарського Суду України № 01-061175/2011 від 25.08.2011р.).

Позивач пред'явив позов про стягнення 5 955 944грн. 13коп., з яких: 4836760 грн. 04 коп. заборгованість, станом на 19.09.2011р., за використаний природний газ, , згідно актів прийому-передачі природного газу від 29.01.2011р., від 31.01.2011р., від 28.02.2011р., від 25.02.2011р., від 30.03.2011р., від 31.03.2011р., від 29.04.2011р., від 30.04.2011р., від 31.05.2011р., від 29.07.2011р. та від 31.07.2011р., у виконання умов договору купівлі-продажу природного газу №14/1175/10 від 15.11.2010р.; 293 494 грн. 42коп. втрат від інфляційних процесів за період з лютого 2011р. по серпень 2011р.; 78 837грн. 38 коп. - 3% річних за користування коштами за період з 15.02.2011р. по 19.09.2011р.; 408 279 грн. 08коп. пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з 15.02.2011р. по 19.09.2011р.; та 338 573грн. 20коп. 7% штрафу за прострочення виконання зобовязання, станом на 19.09.2011р.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що:

- суму боргу позивачеві він перерахував;

- стягнення штрафу вимогами чинного законодавства не передбачено;

- несвоєчасна оплата природного газу трапилась внаслідок несвоєчасної оплати такого покупцями даного газу до яких він предявляв листи-претензії. Вважає, що несвоєчасна оплата природного газу трапилась не з його вини.

Просить зменшити розмір пені.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та приймаючи до уваги, що:

1) В судовому засіданні перед розглядом справи представникам сторін розяснено їх права і обовязки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

2) Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя 28.02.2012р. оголосив перерву в засіданні в межах встановленого строку. 06.03.2012р. засідання продовжилось.

3) 15.11.2010р. сторони уклали договір купівлі-продажу природного газу №14/1175/10. Згідно умов даного договору, позивач зобовязався передати у власність відповідача у 2011р. імпортований природний газ у обсязі до 23 тис. куб.м. (п.1.1. договору). А відповідач зобовязався провести оплату за нього до 14числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1. договору).

Позивач стверджує, що станом на 19.09.2011р. відповідач не оплатив йому за використаний природний газ 4 836 760 грн. 04 коп., підтверджуючи даний факт актами приймання-передачі природного газу від 29.01.2011р.; від 31.01.2011р.; від 28.02.2012р.; від 25.02.2011р.; 30.03.2011р.; від 31.03.2011р.; від 29.04.2011р.; від 30.04.2011р.; від 31.05.2011р.; від 29.07.2011р.; від 31.07.2011р.

Відповідач пояснює, що станом на 20.02.2011р. він повністю сплатив вартість газу на яку позивач предявив позов № 14/2-121 від 16.12.2011р., підтверджуючи даний факт актом звірки взаємних розрахунків, підписаним представниками сторін, підписи яких скріплені печатками. Що і не заперечує позивач в заяві №14/2-38 від 22.02.2012р.

Отже, на час винесення даного рішення, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 19.09.2011р. відсутня. Тому слід вважати, що між сторонами на стягнення суми 4 836 760 грн. 04 коп. відсутній предмет спору. Тому, в даній частині позову справу провадженням слід припинити (ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

4) Згідно ст. 199 Господарського Кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України за період з лютого 2011р. по серпень 2011р. відповідач повинен сплатити позивачеві втрати від інфляційних процесів в сумі 293 494 грн. 42коп. та 78 837грн. 38 коп. - 3% річних за користування коштами за період з 15.02.2011р. по 19.09.2011р.

5) Позивач вимагає стягнути з відповідача за прострочення виконання зобовязань понад 30 днів штраф у розмірі 7% від неоплаченої суми в розмірі 338573 грн. 20 коп.

При розгляді даної справи суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 1 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобовязання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз.3 ч.2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобовязання, повязаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Враховуючи викладене, слід вважати, що у позивача немає підстав для застосування до відповідача штрафу передбаченого ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, оскільки останнім допущено прострочення виконання грошового зобовязання (Таку правову позицію викладено в Постанові Верховного суду України №42/562 від 06.12.2010р.).

6) Згідно ст. 7.2. договору купівлі-продажу природного газу № 14/1175/10 від 15.11.2010р., за період з 15.02.2011р. по 19.09.2011р.відповідач повинен сплатити позивачеві пеню в сумі 408 279 грн. 08 коп.

Листом від 14.02.2012р. відповідач звернувся в суд з проханням зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з нього.

При розгляді даного клопотання суд встановив, що неоплата за одержаний від позивача природний газ трапилась внаслідок інфляційних процесів в економіці держави. Вказаний природний газ відповідач придбав для наступної реалізації споживачам м. Тернополя та Тернопільського району. Лише при оплаті кінцевими споживачами одержаного від відповідача природного газу, останній мав можливість розрахуватись із позивачем.

Так, станом на 23.12.2011р., існувала дебіторська заборгованість кінцевих споживачів природного газу 17, млн. грн. Всі боржники посилались на тяжкий фінансовий стан, який виник внаслідок неперахування коштів за тепло населенням; внаслідок не перерахування державним установам коштів з бюджету у звязку із відсутністю попиту на вироблений підприємствами товар.

Відповідачем були здійснені всі залежні від нього заходи для своєчасного повернення боргу за спожитий кінцевими споживачами природний газ.

Так, публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" направило боржникам претензії з вимогою погашення боргу до:

- Тернопільської міської комунальної стоматологічної лікарні № 211 від 21.07.2011р. на суму 378 144 грн. 55 коп.;

- КП "Тернопільміськтеплокомуненерго" № 215 від 21.07.2011р. на суму 16600669грн. 67 коп.;

- ВАТ "Тернопільзооветпостач" № 210 від 21.07.2011р. на суму 408 167 грн. 44коп.;

- Управлінню судової адміністрації в Тернопільській області № 214 від 21.07.2011р. на суму 46 833 грн. 61 коп.;

- приватному підприємцю Мельничук Є.Є. № 212 від 21.07.2011р. на суму 85156грн. 87 коп.;

- приватному підприємцю Кропиві В.В. № 213 від 21.07.2011р. на суму 153240грн. 21 коп.

Також, листами № 248 від 01.08.2011р. та № 240 від 01.08.2011р. публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" звернулося до прокурора Тернопільської області з проханням вжити невідкладних заходів щодо усунення порушень з боку боржників, надавши йому при цьому звіти по дебіторських та кредитних операціях за період з 19.09.2011 по 30.09.2011р. та з 01.10.2011р. по 24.10.2011р. Пояснює це тим, що в нього відсутні кошти для сплати судового збору.

Вищенаведене підтверджує, що відповідач не в змозі сплатити позивачеві вартість спожитого газу не з власної вини. Внаслідок несплати кінцевими боржниками вартості природного газу, одержаного від відповідача.

Відповідач вживає належних заходів, для того щоб його боржники сплатили йому кошти.

Відтак, слід вважати, що відповідач проводив усі необхідні дії, щоб своєчасно одержати від своїх боржників кошти, які слід сплатити за одержаний від позивача природний газ. Однак, боржники не сплачують кошти із посиланням на тяжкий фінансовий стан внаслідок інфляційних процесів.

При таких обставинах слід вважати, що неналежне виконання грошових зобовязань по договору № 14/1175/10 від 15.11.2010р. трапилось з незалежних від відповідача причин.

Тому суд, обєктивно оцінивши поведінку відповідача і обставини, які склалися за період прострочення грошового зобов'язання по договору № 14/1175/10 від 15.11.2010р., виходячи з інтересів сторін, котрі заслуговують на увагу, причин неналежного виконання зобовязань, вважає, що неналежне виконання відповідачем договірного зобовязання є винятковим випадком.

Суд вважає за доцільне зменшити розмір пені. Стягнути 13 542 грн. 92 коп. пені (ст.83 Господарського процесуального кодексу України).

7) Видатки по судовому збору в сумі 56 460 грн., згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача, так-як сума заборгованості була перерахована після звернення позивача із позовом до суду.

Керуючись вищезазначеним, ст.ст. 43, 49, 82, 83, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Позов задовольнити частково.

2) Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль, 46006 (ідент. код 21155959) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001 (ідент. код 20077720)

- 293 494 грн. 42коп. втрат від інфляційних процесів; 78 837грн. 38 коп. - 3% річних за користування коштами; 13 542 грн. 92 коп. пені за неналежне виконання грошових зобов'язань; 56 460 грн. - в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ.

3) В частині стягнення 4 836 760 грн. 04 коп. справу провадженням припинити.

4) В решті частині позову відмовити.

5) Рішення направити сторонам по справі.

6) Заяву про збільшення позовних вимог № 14/2-38 від 22.02.2012р. повернути позивачу без розгляду.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення «06»березня 2012 року через місцевий господарський суд.

СуддяВ.О. Колубаєва