Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"05" березня 2012 р. Справа № 5019/2506/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддяМогил С.К.
судді:Борденюк Є.М.,
Вовк І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 у справі № 5019/2506/11 господарського суду Рівненської області
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області
дотовариства з додатковою відповідальністю "Козинагропромтехніка"
третя особа:Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації"
провизнання права державної власності, ВСТАНОВИВ:
Касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.
Частиною 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
З 01.11.2011 набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі і з 01.01.2012 становить 1073 гривні.
Проте, до касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, поданої до Рівненського апеляційного господарського суду 03.02.2012, тобто, після набрання чинності Законом України "Про судовий збір", докази сплати судового збору не додано, при цьому, заявлено клопотання про звільнення заявника касаційної скарги від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що провадження у даній справі було порушено до набрання чинності зазначеними змінами законодавства.
Дослідивши вказане клопотання, судова колегія зазначає таке. Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" суду надано право своєю ухвалою відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити сторону від сплати судового збору враховуючи її майновий стан.
З огляду на те, що зазначена скаржником обставина не є підставою для його звільнення від виконання вимог чинного законодавства, заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
За таких обставин, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 у справі № 5019/2506/11 повернути скаржнику.
Головуючий суддяМогил С.К. Судді :Борденюк Є.М. Вовк І.В.
The court decision No. 21778085, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 05.03.2012. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 5019/2506/11. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: