Decision № 2176357, 01.10.2008, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2008 р. Справа № 11/96-08

вх. № 6900/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М.І.

при секретарі судового засідання Хорунжій Є. В.

за участю представників сторін:

позивача - Шовков О. С.,

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ДП "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків

до Андріївської селищної ради, с. Андріївка

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство „Завод імені В. О. Малишева” - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Андріївської селищної ради (відповідач по справі) про визнання права влансості на нерухоме майно.

В призначеному 01 жовтня 2008 році судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в призначене судове засідання, проте через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву. В поданому відзиві відповідач вирішення питання про визнання права власності позивача на нерухоме майно просить відкласти в зв’язку з розглядом Балаклійський районним судом Харківської області цивільної справи відносно житлового будинку, побудованого на земельній ділянці, наданій у постійне користування ДП „Завод імені В. О. Малишева”. Проте суд не вбачає перешкод для розгляду спору по суті, оскільки зазначена відповідачем справа не впливає на відносини права власності ДП „Завод імені В. О. Малишева” на належне йому нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, відведеній у постійне користування. Тобто зазначена відповідачем обставина не перешкоджає розгляду справи по суті, в зв’язку з чим доводи відповідача судом відхиляються.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язок доказування та надання доказів покладений на сторони, в зв'язку з чим суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, вислухавши представника позивача, встановив наступне.

На балансі Державного підприємства „Завод імені В. О. Малишева” знаходиться база мисливців та рибалок, яка розташована за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. Андріївка, вул. Озерна, 2. Вказана база була побудована у 1950-1960 роках за державні кошти для задоволення соціальних потреб працівників підприємства та складається з наступних будівель: літ. „А-2” - будинок мисливця, загальною площею 198,7 м. кв.; літ. „Б” - їдальні, загальною площею 132,4 м. кв.; літ. „В” - електропідстанція, загальною площею 11,6 м. кв.; літ. „Г” - будинок з верандою, загальною площею 76,6 м. кв.; літ „Д” - дерев’яний будинок мисливця, загальною площею 64,6 м. кв.; літ. „Ж” - качко ферма, загальною площею 113,0 м. кв.; літ. „Е” - сторожка, загальною площею 12,5 м. кв. Будівництво зазначених об’єктів закінчено, бюро технічної інвентаризації у встановленому законом порядку виготовлені технічні паспорти на вказані об’єкти.

Розпорядженням Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області № 392 від 28.11.2003 року Державному підприємству „Завод імені В. О. Малишева” відведено у постійне користування земельну ділянку загальною площею 1,8931 га, на якій знаходиться база мисливців та рибалок. На підставі зазначеного розпорядження 20.09.2005 року Балаклійський районним відділом земельних ресурсів позивачу видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди за № 030568300001.

Як свідчать матеріали справи, ДП „Завод імені В. О. Малишева” зверталось до Андріївської селищної ради з заявою при винесення питання щодо оформлення права власності на нежитлові приміщення бази мисливців та рибалок на розгляд виконавчого комітету селищної ради. Однак Андріївська селищна рада неодноразово відкладає розгляд питання про оформлення права власності на нежитлові будівлі бази мисливців та рибалок за ДП „Завод імені В. О. Малишева”, чим порушує право позивача на реєстрацію у встановленому законом порядку належного йому нерухомого майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Згідно із частиною 2 статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, відповідно до листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.1999 року № 12/5-126 "Щодо оформлення права влансості на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію" по об'єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, наявність акту прийняття в експлуатацію об'єкту не вимагається. Право влансості в такому випадку може бути визнано судом на підставі, зокрема, висновку про технічний стан об'єкту. Оскільки з матеріалів справи вбачається, що база мисливц та рибалок Державного підприємства „Завод імені В. О. Малишева” була побудована у 1950-1960 роках, акту прийняття в експлуатацію об'єкта для оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна не потрібно.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позов про визнання права власності позивача на нежитлові будівлі бази мисливців та рибалок, що розташовані по вулиці Озерній, 2 в смт. Андріївка Балаклійського району Харківської області, а саме на літ. „А-2” - будинок мисливця, загальною площею 198,7 м. кв.; літ. „Б” - їдальні, загальною площею 132,4 м. кв.; літ. „В” - електропідстанція, загальною площею 11,6 м. кв.; літ. „Г” - будинок з верандою, загальною площею 76,6 м. кв.; літ „Д” - дерев’яний будинок мисливця, загальною площею 64,6 м. кв.; літ. „Ж” - качко ферма, загальною площею 113,0 м. кв.; літ. „Е” - сторожка, загальною площею 12,5 м. кв. є обґрунтованим, доведений суду необхідними конкретними доказами, в зв’язку з чим є таким, що підлягає задоволенню, а витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на позивача згідно його заяви, викладеній у позовній заяві.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за державою Україна (користувач Державне підприємство „Завод імені В. О. Малишева”) право власності на нежитлові будівлі бази мисливців та рибалок Державного підприємства „Завод імені В. О. Малишева” (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код 14315629), а саме: літ. „А-2” - будинок мисливця, загальною площею 198,7 м. кв.; літ. „Б” - їдальні, загальною площею 132,4 м. кв.; літ. „В” - електропідстанція, загальною площею 11,6 м. кв.; літ. „Г” - будинок з верандою, загальною площею 76,6 м. кв.; літ „Д” - дерев’яний будинок мисливця, загальною площею 64,6 м. кв.; літ. „Ж” - качко ферма, загальною площею 113,0 м. кв.; літ. „Е” - сторожка, загальною площею 12,5 м. кв., що розташовані по вулиці Озерній, 2 в смт. Андріївка Балаклійського району Харківської області.

Повний текст рішення підписаний 01 жовтня 2008 року.

Суддя Черленяк М. І.